Перейти до вмісту

Михаил Капраль

Матеріал з Вікіпедія
Михаил Капраль
Káprály Mihály мад.

Фото з року 2003, Нїредьгаза
Познатый як языкознатель
Уроджіня октобра 25., 1957 (1957-10-25) (67 р.)
Научна робота
Сферы наук русинистика
Михаил Капраль на Commons


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статі

Михаил Капраль, мад. Káprály Mihály, *25. октобер 1957, село Новины, Млинівськый район (теперь Дубеньскый), Рівненьска область (Волынь) — мадярськый лінґвіста-славіста, діректор Русиньского інштітуту ім. Антонія Годинкы (2014-).

Уродив ся Михаил Капраль в селї Новины, втогды Совєтьска Україна, в родинї оптантів з Остурнї. В роцї 1966 переселила ся родина Капралёвых до Закарпатьской области Україны. В Ужгородї в роцї 1976 закінчів середню школу. В роках 1980 аж 1983 штудовав на Ужгородьскій державній універзітї, в роках 1983 аж 1986 штудовав на Ленінґрадьскій універзітї на Факултї журналістікы. У 1996-ім роцї здобыв Михаил Капраль тітул кандідата наук на Кїєвскій державній універзітї Тараса Шевченка.

Капраль в роках 1986 – 1997 учів російскый язык на універзітї в Ужгородї, пізнїше учів як доцент Катедры україньской і русиньской філолоґій Высшой педаґоґічной школы в Нїредьгазї в Мадярьску (од року 2000 Нїредьгазька высша школа). Потім, што в роцї 2014 была катедра, яку основав Іштван Удварій, зрушена, Михаил Капраль іщі веце раз різным способом пробовавав обновити в даякій формі русиньску філолоґію в Мадярьску.

Окрем педаґоґічного дїятельства Михаил Капраль занимать ся і баданём русиньской пресы і бібліоґрафіёв Підкарпатьского общества наук, котре єствовало в роках 1941 аж 1944, меджі ёго науковы інтересы належыть і творчость Антонія Годинкы, вызначного русиньского науковця. Так само занимать ся языкознательством, заміряным главно на мадярьску варіанту русиньского языка, окреме в дїлї лексіколоґії і лексікоґрафії.

У 2006 роцї Цїлодержавна русиньска самосправа в Мадярьску оцїнила Михаила Капраля Преміёв Антонія Годинкы. У 2013-ім роцї му была удїлена як лавреатови незалежна літературна „Русская премия‟. Капраль стабілно бере участь на Світовых конґресах Русинів і на Меджінародных конґресах русиньского языка. Так само є часто запрошеный на різны науковы конференції. У 2014 роцї М. Капраль став директором Русиньского науково-бадательского інштітуту Антонія Годинкы.

Капраль є плодным автором різных науковых і популарно-науковых робот. Почас свого наукового дїяльства написав стовкы одборных статей, котры вышли в різных меджінародных зборниках, русиньскых і нерусиньскых часописах і новинках. Так само є автором або співавтором (найчастїше із Іштваном Удваріом) дакілько учебників і словарїв, котры вышли в Мадярьску, едітовав дакілько збірників. Тяжко із довгого списку публікацій, під котрыма є Михаил Капраль підписаный, выбрати найглавнїшы, но мож спомянути холем дакотры.

Русинськый дайджест
Михаил Капраль є єдітором штирєх томів публікації під назвов „Русинськый дайджест‟. Окремы книжкы під назвами Наука, „Красноє писемство‟, „Кроника 1. і 2.‟, суть выбером текстів публікованых в підкарпатьскых новинках: „Карпатска НедѢля‟, „НедѢля‟ ці „Нова НедѢля‟. Ку вшыткыым томам Капраль написав спередслово.
Тексты А. Годинкы
  • „Час гурше ги вода…‟ то цїнна книжка, в котрій Капраль позберав, упорядковав і зробив коментарї ку русиньскым текстам Антонія Годинкы.
  • „Як нашѣ духовникы проживали…‟ далшы оріґіналны русинскы тексты нашого історіка з фактічныма податками з історії Мукачовской ґрекокатоліцкой єпархії з коментарями, іменным и ґеоґрафічным указовачом од упорядника.
Языкознаня
Покля ся посмотриме на чісто наукову роботу, пак не мож не спомянути, же є автором проєкту під назвов „Словник села Великі Лази Ужгородського району Закарпатської області‟. Вышов му із друку „Русинськый ортоґрафічный словарь (з ґраматичныма таблами)‟, котрый має быти єднов із основ кодіфікації мадярьской варіанты русинського языка.

Жрідла и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]