Перейти до вмісту

Антоній Годинка

Зо сторінкы Вікіпедія
Антоній Годинка
Hodinka Antal
Чинность історік, архівіст
Горожанство Мадярьско
Уроджѣня 12 януара 1864
Ладомирова
Упокоеня 15 юлія 1946
Будапешть
 Антоній Годинка на Викискладѣ
VIAF:40187490; GND:119399296; LCCN:n98037789; FAST:416570; NLKR/NLC:js20020805772; OL:OL361934A; GKG:/g/121qg3ff; ЕСУ:25144;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Антон Годинка (Antal Hodinka) (псевд. Сокырницькый Сирохман, Сокырницькый Сиротюк, Тоний Романув) (12. януар 1864 Ладомирів - 15. юл 1946 Будапешт) - історік, етноґраф, педаґоґ, ученый русиньского напряму.

Своє дїтинство прожыв у селі Сокырниця на Марамороші. Учів ся в ґімназіях Марамарош-Сіґета і Ужгорода (1871-1882), в Ужгородьскім духовнім семінарї, в 1882-1886 – в Будапештьскій Централній Теолоґічній Академії. Од 1888 робив як научный сполупрацёвник Мадярского Народного музея в Будапештї. В 1889 штудовав у Віднї в Австрійскім Історічнім Інштітуті. Штудовав діпломацію, палеоґрафію, славяньску філолоґію під веджінём знамого славісту В. Ягича. Написав дізертацію о історії Сербії (PhDr. 1891). Од 1892 до 1906 робив бібліётекаря і архівісту Імператорско-кралёвской фидеокомісіонной бібліотекы у Вені. В 1895-1896 быв штипендантом Мадярской АН в Рімі. В 1905 за роботу «История венґерско-славянских контактов до 1526 ґ. » дістав названя пріват-доцента філозофічной факулты Будапештьской універзіты. Од 1906 быв професором Пожонской Братіславськой універзіты. Од 1923 до 1935 быв ведучім катедры всеобщой історії Пейчськой універзіты. В 1918-1919, 1926-1927 декан філозофічной факулты, в 1932 быв ректор той універзіты. В 1941-1943 председа «Подкарпатского Общества Наук». Быв знамый як історіёґроф духовной історії, автор многых історічных, церьковно-духовных, публистічных робот із Історії Венґрії, Підкарпатьской Руси: «История Мукачевской ґреко-католической епархии», 1909; зборник документів із історії епархії (527 документів, 1458-1715); зборник документів із історії Ужгородськой домінії і міста, (1917); «Утцюзнина, ґаздувство, и прошлость южнокарпатськых русинув» (1923). Годинка передемонстрував богатьство русиньского народного языка, можность поужываня ёго як інштрумента научного выскуму. О културї русинів написав по мадярьскы діло «Die österreichisch-ungarische Monarchie im Wort und Bild», (1900), де написав голову «Die Ruthenen / A Ruthének». Позберав много матеріалів о Русинах із світьскых і церьковных архівів. В 1995 быв публиковный ёго зборник «Пісні нашых предків». В 1922 завершыв зоставлїня русиньско-мадярьского словаря (7500 слов , 1991). Годинка ся тримав поглядів о етнічній самостатности русинів і приналежности їх ку централному европскому културному ареалу.