Каунас
Каунас | ||||
---|---|---|---|---|
літ. Kaunas | ||||
| ||||
Основны інформації | ||||
54°54'N, 23°56'E | ||||
Країна | Литва | |||
Админединка | Каунаський міський муніципалітет (городское самоуправление Литвы) | |||
Админцентр для | Каунаський міський муніципалітет | |||
Перша змінка | 1361 | |||
Жытелїв | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
Розлога | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
Поштовы індексы | LT-44001 | |||
Телефонный код | 837 | |||
Часова зона | UTC+2, UTC+3 | |||
Надморьска вышка | 48 метер | |||
Водный обєкт | Німан | |||
Братьскы міста | Харків | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | http://www.kaunas.lt/apie-kauna/miesto-istorija/, http://en.kaunas.lt/city | |||
VIAF:123166312;GND:4217158-1;OSM:1567544; |
Ка́унас (літ. Kaunas МФА: [ˈkɐʊˑnɐs]( слухати )), иппен знамоє гі Ко́вно (пол. Kowno МФА: [ˈkɔvnɔ], біл. Коўна) — варош в Литві и порт на ріці Німан, обывателю̄в мало бӯльше 340 тысяч.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Балто-Словянські племена и становліня Каунаса гі домінат-вароша
[едітовати | едітовати жрідло]У до-Литовськый період туй жили многі племена, уд Жмудӯв и Естӯв до Пруссӯв и Лендзян.
У 1361 році стройить ся у Каунасі тиґляный замок, у 1362 вӯн быв взятый Тевтонцями.
У XV стороччови Замок ся перестройив а Варош у 1408 році получив Маґдебурзькоє право.
Вхӯд у Російську Рішу и світові во̄йны
[едітовати | едітовати жрідло]У 1795 році Руські войська войшли у Каунас и создали Ковенську Ґубернію, у 1862 через варош проходила Німицько-Руська Желізна дорога.
У 1914 році варош встрітив І світову во̄йну готовым ид обороні, у варошови быв арт-полк и замок нашпіґованый мінами и ёжиками.
У 1918 році пӯсля удхода Німцю̄в за Німан появилася Литовська Республіка, у 1919-1940 варош быв столицёв Литвы. 24 юна 1941 року Німці уничтоживши Аеродром "Каунас", зашли у варош и создали там Округ Литва, у 1944 році 1 авґуста РСЧК узяли варош пуд свою окупацію.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Литовці — 94,37%
Руські — 2,89%
Полякы — 0,36%
Инні— 1,86%