Янка Купала

Янка Купала;
	Янка Купала
Псевдоним	Янка Купала
Чинность	поет, драматик, перекладатель, писатель, новинарь, публіціста, перекладач творів Адама Міцкевича
Горожанство	Російска імперія, Білоруська Народна Республіка, БССР, СССР
Уроджѣня	7 юлія 1882;
Упокоеня	28 юнія 1942; Москва
Причина смерти	смерть через пад з высокости
Праца	Наша нива, Білоруське видавниче товариство, Білоруська хатка, Народный комиссариат просвещения БССР, Інститут білоруської культури
Участь	Академічна конференція з реформи білоруського правопису та абетки, Народное Собрание Западной Белоруссии;
Активность	1903—1942 ;
Отець	Доминик Луцевич
Мати	Бенигна Луцевич
Брат, сестра	Леокадія Домініківна Романовська
Язык творов	Білоруськый , Польскый , російскый
	Янка Купала на Викискладѣ; VIAF:39385872, 36153063184519320002, 311112997; GND:118640267; LCCN:n81103000; FAST:78930; BNF:11955702q; NLKR/NLC:js20020812413; OL:OL48882A; ; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Діалект: пряшівскый

Я́нка Купа́ла (білорус. Янка Купала, Janka Kupała), властным меном Іван Домініковіч Луцевіч (білорус. Іван Дамінікавіч Луцэвіч, Iwan Daminikawič Lucewič; 25. юна (7. юла) 1882(1882077.) , Вязынка, Російска імперія (нынї Білорусь) — 28. юна 1942, Москва, СССР) — білоруськый писатель, публіціста, драматурґ, перекладатель, єден зо закладателїв новой білоруськой літературы. Вєдно з Якубом Коласом і Максімом Богдановічом он был єдным з головных фіґур білоруського одроджіня (білорус. адраджэнне) зачатку 20. стороча.

Честованя памняти

Студіованю жывота і творчости білоруського писателя присвячена праца Літературного музею Янкы Купалы в Мінску, філій музею во Вязынках, Лявках, Харужынцях (філіал «Акопы»), Яхімовщінї, тыж і чінность Меджінародного фонду Янкы Купалы.

Меном Янкы Купалы названы Інштітут языка і літературы Народной академії наук Білоруси (білорус. Інстытут мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі; вєдно з меном Якубом Коласом), Гродненьска штатна універзіта (1957), уліця, парк і станіця метра в Мінску, памнятны резервації во Вязынках, Лявках, Купалова резервація в околицях Акопів і проспект в Гроднї. Од року 1959 ся удїлює Літературна премія Янкы Купалы (од року 1965 премія має штатный статус).

2. юлія 1942 была прията резолуція о наданю Білоруськім штатному універзітї мена Янкы Купалы. Тота резолуція ся нїґда нереалізовала, хоць дотеперь небыла зрушена.^[1]

Купальскы чітанкы напрямлены на популарізацію зналости о жывотї і творчости першого народного писателя Білоруси. В послїднїх роках чітаня стали головным одборным форумом на діскусію о научных выслїдків і проблем купалознательства.

В року 2012 в день народжіня писателя Google змінила своє лоґо на Dooble з портретом Купалы для хоснователїв з Білоруси і білоруськой верзії глядача.^[2]

Памнятникы

Памнятник во Радашкавічах (скулптор Алексей Глебав, 1982)
Памнятник во Лявках
Памнятна таблічка на домі в Санкт-Петербурзї, де писатель жыв в роках 1909—1913
Памнятник в Ґданьску
Памнятна таблічка в ізраельскім містї Ашдодї (білоруськый язык)
Памнятный таблїчка в ізраельскім містї Ашдодї (гебрейскый язык)

Образ в уменї

Янкови Купалови присвячены вершы і пєсы, музичны, кінематоґрафічны, малёвны і ґрафічны творы. Композітор В. Помазов написав вокально-сімфонічный твір «Янка Купала». Жывот і творчость поета суть присвячены на хронікално-документалнім філму «А зязюля кукавала» (1972), телефілмы «Поклін мой народу за пісні» (1982), «Ніколи я не умирав» (1992), «Імша за Купала» (1993) і далшы. К юбілеям Я. Купалы были присвячены умелецькы выставкы.

Выстава «Янка Купала. Кругы раю» быв поставленый у Републіканьскім театрї білоруськой драматурґії, премєра ся зачала 2. фебруара 2012 року.^[3]

Умелецькый філм «Купала» о жывотї і творчости класіка была знята на кіностудії «Беларусьфільм» за підпоров Міністерства културы Білоруськой републікы. Публічно показаный на Московскім кінофестівалї в року 2020, але по тім веце ся не демонстровав.

У філмі

«Купала» (2020) — філм о Янку Купалу, у котрім окрем осуда писателя ся іщі розповідає о заказу білоруського языка владов Російской імперії, зніщіня білоруськой інтеліґенції в СССР, депортацію Білорусів совєтьсков владов і русіфікацію штату.

Референції

↑ Пятро Васючэнка; Кастусь Лашкевіч (7. юлія 2007). Купала прадказаў таталітарызм і глабалізацыю. «Труд-7». http://www.camarade.biz/page/1/bo/2524/article.html.
↑ "Google святкуе юбілей Янкі Купалы — фота". Наша Ніва. 7. юлія 2012. Retrieved 26. марца 2013. {{cite news}}: Check date values in: |accessdate= and |date= (help)
↑ afisha.relax.by. https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/. [перевірено 17. децембра 2022].

Література

Зборнік матэрыялаў аб жыцці і дзейнасці паэта / Вл. Ф. Луцэвіч, І. К. Жыдовіч
Падручнік для 10 кл. / В. Я. Ляшук, А. А. Майсейчык, К. М. Мароз і інш.
Колас Г. Карані міфаў: Жыццё і творчасць Янкі Купалы. — Мн., 1998.
Янка Купала: Енциклопедичний довідник. — Мінськ, 1986.
Вулиці Києва. Довідник. — Київ: УЕ, 1995.
Сачанка Б. Сняцца сны аб Беларусі…: Загадка смерці Янкі Купалы // ЛіМ. — 1988. —19 серпня.
Сачанка Б. У сведкі запісы пакліча… // ЛіМ. — 1989. — 20 грудня.

[1] Пятро Васючэнка; Кастусь Лашкевіч (7. юлія 2007). Купала прадказаў таталітарызм і глабалізацыю. «Труд-7». http://www.camarade.biz/page/1/bo/2524/article.html.

[2] "Google святкуе юбілей Янкі Купалы — фота". Наша Ніва. 7. юлія 2012. Retrieved 26. марца 2013. {{cite news}}: Check date values in: |accessdate= and |date= (help)

[3] sha.relax.by. https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/. [перевірено 17. децембра 2022].

[1]

[2]

[3]