Янка Купала
| Янка Купала | |
|---|---|
| Янка Купала | |
| Псевдоним | Янка Купала |
| Чинность | поет, драматик, перекладатель, писатель, новинарь, публіціста, перекладач творів Адама Міцкевича |
| Горожанство | Російска імперія, Білоруська Народна Республіка, БССР, СССР |
| Уроджѣня | 7 юлія 1882 |
| Упокоеня | 28 юнія 1942 Москва |
| Причина смерти | смерть через пад з высокости |
| Праца | Наша нива, Білоруське видавниче товариство, Білоруська хатка, Народный комиссариат просвещения БССР, Інститут білоруської культури |
| Участь | Академічна конференція з реформи білоруського правопису та абетки, Народное Собрание Западной Белоруссии |
| Активность | 1903—1942
|
| Отець | Доминик Луцевич |
| Мати | Бенигна Луцевич |
| Брат, сестра | Леокадія Домініківна Романовська |
| Язык творов | Білоруськый , Польскый , російскый |
VIAF:39385872, 36153063184519320002, 311112997; GND:118640267; LCCN:n81103000; FAST:78930; BNF:11955702q; NLKR/NLC:js20020812413; OL:OL48882A;
| |
Я́нка Купа́ла (білорус. Янка Купала, Janka Kupała), властным меном Іван Домініковіч Луцевіч (білорус. Іван Дамінікавіч Луцэвіч, Iwan Daminikawič Lucewič; 25. юна (7. юла) 1882 , Вязынка, Російска імперія (нынї Білорусь) — 28. юна 1942, Москва, СССР) — білоруськый писатель, публіціста, драматурґ, перекладатель, єден зо закладателїв новой білоруськой літературы. Вєдно з Якубом Коласом і Максімом Богдановічом он был єдным з головных фіґур білоруського одроджіня (білорус. адраджэнне) зачатку 20. стороча.
Честованя памняти
[едітовати | едітовати жрідло]
Студіованю жывота і творчости білоруського писателя присвячена праца Літературного музею Янкы Купалы в Мінску, філій музею во Вязынках, Лявках, Харужынцях (філіал «Акопы»), Яхімовщінї, тыж і чінность Меджінародного фонду Янкы Купалы.
Меном Янкы Купалы названы Інштітут языка і літературы Народной академії наук Білоруси (білорус. Інстытут мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі; вєдно з меном Якубом Коласом), Гродненьска штатна універзіта (1957), уліця, парк і станіця метра в Мінску, памнятны резервації во Вязынках, Лявках, Купалова резервація в околицях Акопів і проспект в Гроднї. Од року 1959 ся удїлює Літературна премія Янкы Купалы (од року 1965 премія має штатный статус).
2. юлія 1942 была прията резолуція о наданю Білоруськім штатному універзітї мена Янкы Купалы. Тота резолуція ся нїґда нереалізовала, хоць дотеперь небыла зрушена.[1]
Купальскы чітанкы напрямлены на популарізацію зналости о жывотї і творчости першого народного писателя Білоруси. В послїднїх роках чітаня стали головным одборным форумом на діскусію о научных выслїдків і проблем купалознательства.
В року 2012 в день народжіня писателя Google змінила своє лоґо на Dooble з портретом Купалы для хоснователїв з Білоруси і білоруськой верзії глядача.[2]
Памнятникы
[едітовати | едітовати жрідло]-
Памнятник во Радашкавічах (скулптор Алексей Глебав, 1982)
-
Памнятник во Лявках
-
Памнятна таблічка на домі в Санкт-Петербурзї, де писатель жыв в роках 1909—1913
-
Памнятник в Ґданьску
-
Памнятна таблічка в ізраельскім містї Ашдодї (білоруськый язык)
-
Памнятный таблїчка в ізраельскім містї Ашдодї (гебрейскый язык)
Образ в уменї
[едітовати | едітовати жрідло]Янкови Купалови присвячены вершы і пєсы, музичны, кінематоґрафічны, малёвны і ґрафічны творы. Композітор В. Помазов написав вокально-сімфонічный твір «Янка Купала». Жывот і творчость поета суть присвячены на хронікално-документалнім філму «А зязюля кукавала» (1972), телефілмы «Поклін мой народу за пісні» (1982), «Ніколи я не умирав» (1992), «Імша за Купала» (1993) і далшы. К юбілеям Я. Купалы были присвячены умелецькы выставкы.
Выстава «Янка Купала. Кругы раю» быв поставленый у Републіканьскім театрї білоруськой драматурґії, премєра ся зачала 2. фебруара 2012 року.[3]
Умелецькый філм «Купала» о жывотї і творчости класіка была знята на кіностудії «Беларусьфільм» за підпоров Міністерства културы Білоруськой републікы. Публічно показаный на Московскім кінофестівалї в року 2020, але по тім веце ся не демонстровав.
У філмі
[едітовати | едітовати жрідло]- «Купала» (2020) — філм о Янку Купалу, у котрім окрем осуда писателя ся іщі розповідає о заказу білоруського языка владов Російской імперії, зніщіня білоруськой інтеліґенції в СССР, депортацію Білорусів совєтьсков владов і русіфікацію штату.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Пятро Васючэнка; Кастусь Лашкевіч (7. юлія 2007). Купала прадказаў таталітарызм і глабалізацыю. «Труд-7». http://www.camarade.biz/page/1/bo/2524/article.html.
- ↑ "Google святкуе юбілей Янкі Купалы — фота". Наша Ніва. 7. юлія 2012. Retrieved 26. марца 2013.
{{cite news}}: Check date values in:|accessdate=and|date=(help) - ↑ afisha.relax.by. https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/. [перевірено 17. децембра 2022].
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Зборнік матэрыялаў аб жыцці і дзейнасці паэта / Вл. Ф. Луцэвіч, І. К. Жыдовіч
- Падручнік для 10 кл. / В. Я. Ляшук, А. А. Майсейчык, К. М. Мароз і інш.
- Колас Г. Карані міфаў: Жыццё і творчасць Янкі Купалы. — Мн., 1998.
- Янка Купала: Енциклопедичний довідник. — Мінськ, 1986.
- Вулиці Києва. Довідник. — Київ: УЕ, 1995.
- Сачанка Б. Сняцца сны аб Беларусі…: Загадка смерці Янкі Купалы // ЛіМ. — 1988. —19 серпня.
- Сачанка Б. У сведкі запісы пакліча… // ЛіМ. — 1989. — 20 грудня.