Янка Купала

Янка Купала;
	Янка Купала
Псевдоним	Янка Купала
Чинность	поет, драматик, перекладатель, писатель, новинарь, публіціста
Горожанство	Російска імперія, Білоруська Народна Республіка, БССР, СССР
Уроджѣня	7 юлія 1882;
Упокоеня	28 юнія 1942; Москва
Причина смерти	смерть через пад з высокости
Похованя	Військовий цвинтар в Мінську 91951275
Ошкола	Московський міський народний університет імені А. Л. Шанявського, Смоленское отделение Московского археологического института
Праца	Наша нива, Білоруське видавниче товариство, Белорусская хатка, Народный комиссариат просвещения БССР, Інститут білоруської культури
Участь	Академічна конференція з реформи білоруського правопису та абетки, Народное Собрание Западной Белоруссии;
Членство	Націонална академія наук Україны
Активность	1903—1942 ;
Отець	Доминик Луцевич
Мати	Бенигна Луцевич
Брат, сестра	Леокадія Домініківна Романовська
Награды
	Сталінська премія, орден Леніна, Народний поет Білорусі
Язык творов	Білоруськый , Польскый , російскый
	Янка Купала на Викискладѣ; VIAF:39385872; GND:118640267; LCCN:n81103000; FAST:78930; BNF:11955702q; NLKR/NLC:js20020812413; OL:OL48882A; ; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Діалект: пряшівскый

Я́нка Купа́ла (біл. Янка Купала, Janka Kupała), властным меном Іван Дамінікавіч Луцевіч (біл. Іван Дамінікавіч Луцэвіч, Iwan Daminikawič Lucewič; 25. юна (7. юла) 1882(1882077.) , Вязынка, Російска імперія (нынї Білорусь) — 28. юна 1942, Москва, СССР) — білоруськый писатель, публіціста, драматурґ, перекладатель, єден зо закладателїв новой білоруськой літературы. Вєдно з Якубом Коласом і Максімом Богдановічом он был єдным з головных фіґур білоруського одроджіня (біл. адраджэнне) зачатку 20. стороча.

Честованя памняти

Студіованю жывота і творчости білоруського писателя присвячена праца Літературного музею Янкы Купалы в Мінску, філій музею во Вязынках, Лявках, Харужынцях (філіал «Акопы»), Яхімовщінї, тыж і чінность Меджінародного фонду Янкы Купалы.

Меном Янкы Купалы названы Інштітут языка і літературы Народной академії наук Білоруси (біл. Інстытут мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі; вєдно з меном Якубом Коласом), Гродненьска штатна універзіта (1957), уліця, парк і станіця метра в Мінску, памнятны резервації во Вязынках, Лявках, Купалова резервація в околицях Акопів і проспект в Гроднї. Од року 1959 ся удїлює Літературна премія Янкы Купалы (од року 1965 премія має штатный статус).

2. юлія 1942 была прията резолуція о наданю Білоруськім штатному універзітї мена Янкы Купалы. Тота резолуція ся нїґда нереалізовала, хоць дотеперь небыла зрушена.^[1]

Купальскы чітанкы напрямлены на популарізацію зналости о жывотї і творчости першого народного писателя Білоруси. В послїднїх роках чітаня стали головным одборным форумом на діскусію о научных выслїдків і проблем купалознательства.

В року 2012 в день народжіня писателя Google змінила своє лоґо на Dooble з портретом Купалы для хоснователїв з Білоруси і білоруськой верзії глядача.^[2]

Памнятникы

Памнятник во Радашкавічах (скулптор Алексей Глебав, 1982)
Памнятник во Лявках
Памнятна таблічка на домі в Санкт-Петербурзї, де писатель жыв в роках 1909—1913
Памнятник в Ґданьску
Памнятна таблічка в ізраельскім містї Ашдодї (білоруськый язык)
Памнятный таблїчка в ізраельскім містї Ашдодї (гебрейскый язык)

Образ в уменї

Янкови Купалови присвячены вершы і пєсы, музичны, кінематоґрафічны, малёвны і ґрафічны творы. Композітор В. Помазов написав вокально-сімфонічный твір «Янка Купала». Жывот і творчость поета суть присвячены на хронікално-документалнім філму «А зязюля кукавала» (1972), телефілмы «Поклін мой народу за пісні» (1982), «Ніколи я не умирав» (1992), «Імша за Купала» (1993) і далшы. К юбілеям Я. Купалы были присвячены умелецькы выставкы.

Выстава «Янка Купала. Кругы раю» быв поставленый у Републіканьскім театрї білоруськой драматурґії, премєра ся зачала 2. фебруара 2012 року.^[3]

Умелецькый філм «Купала» о жывотї і творчости класіка была знята на кіностудії «Беларусьфільм» за підпоров Міністерства културы Білоруськой републікы. Публічно показаный на Московскім кінофестівалї в року 2020, але по тім веце ся не демонстровав.

У філмі

«Купала» (2020) — філм о Янку Купалу, у котрім окрем осуда писателя ся іщі розповідає о заказу білоруського языка владов Російской імперії, зніщіня білоруськой інтеліґенції в СССР, депортацію Білорусів совєтьсков владов і русіфікацію штату.

Референції

↑ Пятро Васючэнка; Кастусь Лашкевіч (7. юлія 2007). Купала прадказаў таталітарызм і глабалізацыю. «Труд-7». http://www.camarade.biz/page/1/bo/2524/article.html.
↑ "Google святкуе юбілей Янкі Купалы — фота". Наша Ніва. 7. юлія 2012. Retrieved 26. марца 2013. {{cite news}}: Check date values in: |accessdate= and |date= (help)
↑ afisha.relax.by. https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/. [перевірено 17. децембра 2022].

Література

Зборнік матэрыялаў аб жыцці і дзейнасці паэта / Вл. Ф. Луцэвіч, І. К. Жыдовіч
Падручнік для 10 кл. / В. Я. Ляшук, А. А. Майсейчык, К. М. Мароз і інш.
Колас Г. Карані міфаў: Жыццё і творчасць Янкі Купалы. — Мн., 1998.
Янка Купала: Енциклопедичний довідник. — Мінськ, 1986.
Вулиці Києва. Довідник. — Київ: УЕ, 1995.
Сачанка Б. Сняцца сны аб Беларусі…: Загадка смерці Янкі Купалы // ЛіМ. — 1988. —19 серпня.
Сачанка Б. У сведкі запісы пакліча… // ЛіМ. — 1989. — 20 грудня.

[1] Пятро Васючэнка; Кастусь Лашкевіч (7. юлія 2007). Купала прадказаў таталітарызм і глабалізацыю. «Труд-7». http://www.camarade.biz/page/1/bo/2524/article.html.

[2] "Google святкуе юбілей Янкі Купалы — фота". Наша Ніва. 7. юлія 2012. Retrieved 26. марца 2013. {{cite news}}: Check date values in: |accessdate= and |date= (help)

[3] sha.relax.by. https://afisha.relax.by/theatre/10035108-kupala-krug-raju/minsk/. [перевірено 17. децембра 2022].

[1]

[2]

[3]