Перейти до вмісту

Якутове

Матеріал з Вікіпедія
Якутове
Сахалар (самоназва)
Популация
коло 600 тысяч
Регионы зо значнов популациов
Росія 478 085 [1]
США 21 850
Украина 304 [2]
Языкы
якутськый язык
Религия

корінна віра, христианство

Якутове сут туркськый народ. Корінноє обывательство Якутії. За резултатами Всеросійського списаня жительства у Росії было 478,1 тысяч Якутув, избулша в Якутії (466,5 тысяч). Также живут у Красноярськум а Хабаровськум краях.

Якуты сут майбулше многочисленый народ Якутії (49,9 % жительства), а также майбулш крупным из корінных народув Сібірії у границях РФ[3].

Якутове в «Этнографическое описание народов России», 1862

Иднешня самоназва Якутув — сахалар (множина), саха (єднина). Є также давна назва уранхай (по якутськы урааҥхай), котре днесь ся хоснує у співанках, торжественых бесїдах тай олонхо[4].

У традіційнум ґаздувствї а матеріалнуй културї много черт сходных их културов скотарюв Середної Азії. На Середнюй Ленї ся сформовала модель ґаздувства Якутув, котре злучує скотарство, рыбарство и полёваня. Їх матеріална култура адаптована до клімы Восточнуй Сібірії. Зокрема, Якуты мавут унікатні филы коров а коней, одлично приспособеных до житя у суровых кліматичных обстоянях. На сїверї Якутії поширеный самобытный тіп запряжного хову оленюв.

  1. Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. Дата обращения: 2 января 2012. Архивировано 26 декабря 2018 года.
  2. Распределение населения по национальности и родному языку, Государственный комитет статистики Украины.
  3. Бурятув булше, але у границях РФ менше
  4. Обрядовая поэзия саха (якутов). Российская академия наук, Сибирское отделение, Институт филологии. Сост. Н. А. Алексеев, П. Е. Ефремов, Е. Н. Кузьмина. Новосибирск, Наука. 2003