Перейти до вмісту

Одра

Матеріал з Вікіпедія
Рѣка Германии, Польщи и Чехии
Одра
нѣм. Oder; пол. Odra; чеш. Odra

Мапа базену Одры
Закладны числа
Довжка току 854 км
Плоха базену 118 861 км
Проток в устю, середн. 535 м3/сек
Выток
Одерскы верхы
Надморска вышка 634 м
49°36′48,3″N 17°31′12,5″E / 49.60000°N 17.51667°E / 49.60000; 17.51667
Устя
Щецинскый залив
Надморска вышка 0 м
53°36′6″N 14°35′23″E / 53.60167°N 14.58972°E / 53.60167; 14.58972
Путь до моря
Щецинскый залив->Балтицке море
Одра на Викискладѣ

О́дра, чеш. Odra, нѣм. Oder, пол. Odra — рѣка в Чехии, Польщи и Германии. Одра чинить часть границѣ меджи Польщов и Германиев. Подля довжкы третя найдовжа рѣка Польщи (по Вислѣ и Вартѣ)[1].

Одра на значной довжцѣ — погранична рѣка меджи Польщов и Германиев. Довжка рѣкы — 854 км. Выток мать в Судетах, протѣкать через Середньоевропску ровнину, вливать ся двома раменами в Щецинскый залив Балтицкого моря. Основны притокы: Бобр, Ниса Лужицка (лѣвы), Варта (правый). Мать высше наповнѣня в зимѣ и на яри. Сплавна од верхного току, споена каналами з рѣками Лаба и Висла.[2]

Найвекшы городы на Одрѣ

[едітовати | едітовати жрідло]

На берегах Одры лежать городы Острава (Чехословакия), Ополе, Вроцлав, Щецин (Польща), Франкфурт на Одерѣ (Германия).[2]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914. Toм VII, сс. 386–389. Доступне онлайн
  • Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. ISBN 5-85270-057-6
  1. kontakt@naukowiec.org, naukowiec.org. Największe rzeki w Polsce. http://www.naukowiec.org/tablice/geografia/najwieksze-rzeki-w-polsce_795.html. [перевірено 2020-09-28]. 
  2. 2,0 2,1 Трёшников А.Ф., с. 350.