Одра
Вызир
Одра | |
---|---|
нѣм. Oder; пол. Odra; чеш. Odra | |
Мапа базену Одры | |
Закладны числа | |
Довжка току | 854 км |
Плоха базену | 118 861 км |
Проток в устю, середн. | 535 м3/сек |
Выток | |
Одерскы верхы Надморска вышка 634 м 49°36′48,3″N 17°31′12,5″E / 49.60000°N 17.51667°E | |
Устя | |
Щецинскый залив Надморска вышка 0 м 53°36′6″N 14°35′23″E / 53.60167°N 14.58972°E | |
Путь до моря | |
Щецинскый залив->Балтицке море | |
Одра на Викискладѣ |
О́дра, чеш. Odra, нѣм. Oder, пол. Odra — рѣка в Чехии, Польщи и Германии. Одра чинить часть границѣ меджи Польщов и Германиев. Подля довжкы третя найдовжа рѣка Польщи (по Вислѣ и Вартѣ)[1].
Ток рѣкы
[едітовати | едітовати жрідло]Одра на значной довжцѣ — погранична рѣка меджи Польщов и Германиев. Довжка рѣкы — 854 км. Выток мать в Судетах, протѣкать через Середньоевропску ровнину, вливать ся двома раменами в Щецинскый залив Балтицкого моря. Основны притокы: Бобр, Ниса Лужицка (лѣвы), Варта (правый). Мать высше наповнѣня в зимѣ и на яри. Сплавна од верхного току, споена каналами з рѣками Лаба и Висла.[2]
Найвекшы городы на Одрѣ
[едітовати | едітовати жрідло]На берегах Одры лежать городы Острава (Чехословакия), Ополе, Вроцлав, Щецин (Польща), Франкфурт на Одерѣ (Германия).[2]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914. Toм VII, сс. 386–389. Доступне онлайн
- Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. ISBN 5-85270-057-6
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ kontakt@naukowiec.org, naukowiec.org. Największe rzeki w Polsce. http://www.naukowiec.org/tablice/geografia/najwieksze-rzeki-w-polsce_795.html. [перевірено 2020-09-28].
- ↑ 2,0 2,1 Трёшников А.Ф., с. 350.
-
Выток Одры
-
Франкфурт на Одерѣ
-
Щецин