Гідроґен: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
Зрушена верзія 128964 од хоснователя 185.197.79.50 vandal (діскузія) Значка: Скасування |
Немає опису редагування Значкы: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Hydrogen discharge tube.jpg|міні|праворуч|Гідроґен]] |
[[Файл:Hydrogen discharge tube.jpg|міні|праворуч|Гідроґен]] |
||
'''Гідроґен''' (Н) або '''водород'''— [[ |
'''Гідроґен''' (Н) або '''водород'''— [[хімічний елемент]] з [[протонове чісло|протоновим числом]] 1, котрий належить до [[Ґрупа 1 періодічної системи елементів|1-ой ґрупы періодичної системи елементів]]. Проста субстанція Гідроґену — H<sub>2</sub> — безфарбний, без запаху і смаку [[ґаз]], найлегший з знаних ґазів. |
||
[[Ізотоп]] |
[[Ізотоп]]и гідроґену мають власні назви: <sup>1</sup>H — [[протій]] (Н), <sup>2</sup>H — [[дейтерій]] (D) і <sup>3</sup>H — [[трітій]] (T). |
||
Гідроґен — |
Гідроґен — єдиний з основних компонентів природних [[органічні сполуки|органічних сполук]]. Реаґує з [[неметалы|неметалами]], з [[метал]]ами утворюються [[гідріди]]. Суміш гідроґена з [[оксиген|оксиґеном]] вибухає при підпалюванні. |
||
== Референції == |
== Референції == |
Ревізія 09:25, 4 октовбра 2023
Гідроґен (Н) або водород— хімічний елемент з протоновим числом 1, котрий належить до 1-ой ґрупы періодичної системи елементів. Проста субстанція Гідроґену — H2 — безфарбний, без запаху і смаку ґаз, найлегший з знаних ґазів.
Ізотопи гідроґену мають власні назви: 1H — протій (Н), 2H — дейтерій (D) і 3H — трітій (T).
Гідроґен — єдиний з основних компонентів природних органічних сполук. Реаґує з неметалами, з металами утворюються гідріди. Суміш гідроґена з оксиґеном вибухає при підпалюванні.
Референції
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Водень на україньскій Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0укр.