Фридрих Мюллер (лингвиста)

Матеріал з Вікіпедія


Фридрих Мюллер

Friedrich Müller
УроджѣняFriedrich Müller
марца 6, 1834(1834-03-06)
Йемнице
Умертямая 25, 1898 (64 р.)
Вѣдень
Занятялингвистика, етнография
  • приват-доцент (1860),[1][2]
  • екстраординарний професор (1866),[1][3][2]
  • професор (1869),[1][3][2]
  • in-home tutor,[2]
  • редактор-корректор (1856; 1858),[2]
  • переписувач (1858; 1861),[2]
  • переписувач (1861; 1866)[2]
Язык творохнѣмецкый
НародностьНѣмець
ГорожанствоАвстрия
Alma materГеттингенска универзита
Вѣденска универзита
ПрацаВіденський університет, Бібліотека Віденського університету, Австрійська національна бібліотека, K.K. Hof- und Staatsdruckerei
ЧленствоАвстрійська академія наук (1869),[4][1][2]
Австрійська академія наук (1868)[2]
Брат, сестраАлоиз Мюллер
Вызначны роботыOutline of Linguistics
Одзнакы
Кавалер ордена Залізної Корони 3 класу

Фри́дрих Мю́ллер, нѣм. Friedrich Müller — (*6. марец 1834 — †25. май 1898) — австрийскый лингвиста; еден з найвекшых авторитетох в лингвистицѣ и етнографии своей добы.

Биография[едітовати | едітовати жрідло]

Родив ся в року 1834 в Йемницях. Учив ся на Геттингенской и Вѣденьской (1853—1857) универзитах. Од року 1858 по 1866 быв библиотекарем Вѣденьской универзиты, де року 1860 быв габилитованый на доцента, изгодя позарядного и рядного (1869) професора поровнателного языкознаня и санскрита. Занимав ся изглядованями в области лингвистичной етнографии.

В року 1876 придав до научного поужитя термин «семито-хамитскы языкы» (первый раз идею о ествованю такой языковой групы высловив К. Лепсиус в 1860-х роках) и подав первый вариант дѣлѣня тых языкох на основны группы[5][6].

В року 1878 Мадярска Академия Наук выбрала го за свого заграничного члена.[7]

Главны роботы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Reise der oesterreichisch en Fregatte Novara, linguistischer Teil. Wien, 1867. нѣм.
  • Reise der oesterreichisch en Fregatte Novara, etnografischer Teil. Wien, 1868. нѣм.
  • Allgemeine Ethnographie. Wien,1873. (2 выд. 1879).нѣм.
  • Grundriss der Sprachwissenschaft. Wien, 1876-1887 (тт. 1 — 4).нѣм.
  • A népvándorlások a nyelvészet világánál (ford. Edelspacher Antal)- Budapest, 1878. мад.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Хыба. См. док.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 2,7 2,8 Хыба. См. док.
  3. 3,0 3,1 Friedrich Müller. https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Special:URIResolver/?curid=13749. [перевірено 12 фебруар 2024]. 
  4. Хыба. См. док.
  5. Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Задачи и перспективы. Москва. Выдавательство «Наука», 1982 (343 с.) С. 234
  6. Lipiński E. Semitic Languages: Outline of a Comparative Grammar. 2nd ed. Leuven. Peeters Publishers, 2001 (780 р.). ISBN 90-429-0815-7. C. 21.
  7. Révai nagy lexikona, т. 14, с. 141.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Мюллер, Фридрих (лингвист) на російскій Вікіпедії.