Федор Лабош
Федор Лабош | |
---|---|
Федор Лабош | |
Познатый як | ученый |
Уроджѣня | януара 24., 1902 |
Дюрдьов, Австро-Мадярщина | |
Упокоеня | новембра 5., 1977 (75 р.) Загреб, СФРЮ |
Научна робота | |
Сферы наук | економия, история |
Ученый ступень | доктор економии, 1928 |
Alma mater | Економо-комерчна высока школа в Загребу |
Главны роботы | История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745–1918[1] |
***
Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ |
Федор Лабош, серб. Fedor Laboš, *24. януар 1902, Дюрдьов, Австро-Мадярщина – †5. новембер 1977, Загреб, СФРЮ — економ, историк, публициста серед Руснакох Войводины, автор многых статей и трьох монографий о войводинскых Руснакох.[2][3][4]
Биография
[едітовати | едітовати жрідло]- Штудии
- Походив з познатой священицкой фамилии. Основну школу закончив в Коцурѣ, де його отець служив яко священик. До гимназии ходив в Риецѣ и Вельком Бечкереку, а матуровав в Панчевѣ. Штудии продовжив на Економо-комерчной высшой школѣ в Загребу, де достав и докторат з економии в року 1928. В школском року 1926/27 перебывав в Парижу, де слухав выкладаня на познатой École pratique des hautes études (Практична школа высшых изгледовань) и писав докторску роботу. В Парижу на окремом семинарѣ зыскав тыж квалификацию професора французского языка.[3][2]
- Робота
- По закончѣню штудий працовав як економ в Здружѣню млинской индустрии в Београдѣ (1928–40); в департаментѣ цѣн горватской влады (1940–45) и Центрѣ економичного розвою Загреба (1945–68).[3][4]
Публикации
[едітовати | едітовати жрідло]Др Федор Лабош ся уже як гимназиста заинтересовав историографиов и научныма выгледованями. Знав мадярскый, нѣмецкый, латинскый и французскый языкы, и то му помогало зберати информацию в архивах и библиотеках. Уже по одходѣ до пензии (1968) на основѣ позбераных материалох приготовив до печати свое животне дѣло. История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745–1918 (Вуковар, 1979) достала позитивну оцѣнку и была выдана два рокы по смерти автора. Окрем той книжкы выдав ещи двѣ: Naš sustav cijena хорв. (Наша система цѣнотворѣня, 1943) и Руснаци, доселєнє зоз Горнїци до наших крайох. В роках 1921–1941 выступовав в рочнику Руски календар (Руски Керестур), а в далшых роках в часописѣ Нова думка (Вуковар) зоз статьями на темы истории, културы и газдовства Руснакох на южных землях.[3][4]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Paul Robert Magocsi. Labosh/Laboš Fedor. //Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. p. 265. ISBN 0-8020-3566-3.англ.
- Іван Красовський. Діячі наукі і культури Лемківщини. Торонто–Львів: Думка світу, 2000. Сс. 9–10. ISBN 966-95740-0-5.укр.
- Ирина Папуґа. Др Федор Лабош – 110 роки од народзеня и 35 роки од шмерци (1902–1977). //Studia Ruthenica 17 (30) 2012. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2012. Сс. 205–207. http://www.druztvo.org/ruski/vidania/4a%20Studia%20rutheniva%2017%20Pdf.%202012.pdf.
- Стаценко Н. С., Цап М. М.. Лабош Федор. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=52685.укр.