Ухан

Матеріал з Вікіпедія
Ухан - дорослый птах
Asio otus otus

Ухан (Asio otus) є середнё великый вид совы з родины сововых бурой і чорной фарбы з характерістічным продовженым пірём коло уха, дякуючі тому здобыв свою назву в много світовых языках.

Ёго природным біотопом суть переважно рїдко зароснуты одкрыты културны країны, через день ся стримує часто в лїсах. Обывать вшыткы контіненты северной півкулї і ізолованы ся находить тыж в Африцї, в своїм ареалї росшырїня притім творить цїлком 4 підвиды.

Є актівный як ся тміть і в ночі, в зимі через день ся притім часто стримує в меншых ґрупах. В ёго страві ся найчастїше обявують мышы, дякуючі чому є браный за хосенного, але жере тыж і другых ссавцїв, меншы виды птахів і хроабкы. Про гнїздїня найчастїше хоснує опущены гнїзда іншых птахів, де кладе 3-7 світлых яєць.

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Дякувші тонкому тїлу і масковачім фарба годен ухан в своїм природнім біотопі вынятково сплинути з околитым середовищом

Ухан належыть міджі середнё великы виды сов. Што ся тыче великости є зрівнательный з домашнїм голубом (Columba livia f. domestica) або з близкым лелитом (Strix aluco), в порівнаню з ним є але явно тоншый. Довжка ёго тїла чінить 35–40, середнё 38 цм і в роспятю крыл мірять 90-100цм. Вага самцїв колыше міджі 220-305ґ, саміцї мають міджі 260–435 ґ.

Подобно як вшыткы виды сов мать і ухан выїмково вывинутый слух і зрак і свою жертву годен докінце локалізовати в найвекшій тмі. Вызначно му притім помагать асіметрічне уміщіня уховых дутин, коли лїва є выразно высше положена як тота права. Інтересне є тыж то, же зрак мать приспособленый на виджіня на векшы оддалености, причім на близко видить плано, Далшыма ознаками тіпічныма про векшыну сов суть остры пазуры на міцных ногах і острый огнутый дзёбак.

Зароснутый є богатым, дуже мягкым пірём світлой аж тмаво бурой фарбы. Верьхня часть тїла є притім тмавша з вшелияков кресбов, спід тїла є зясь посіяна множеством чорных поздовжных фляків. Ёго характерістічным ознаком суть довгы піря коло ух, котры хоць правда так вызерають, не мають жаден ефект на квалітї слуху. Выразный є тыж ёго поздовжна форма тварї з добрї видительным білым пірём в завою коло жовточервеных оч у формі буквы Х.

Обі поглавя суть собі дуже подобны, саміцї суть але на переднїй сторонї невыразно тмавшы, молодята в пороховім шатї суть зясь цїлы світлы з тмавым пірём коло оч і молоды птахы мають в зрівнаню з дорослыма вольнїше піря.

Лїтать дуже тихо. Під час лїтаня ся дасть розознати од другых сов по силній голові, довгых узкых крыл і помалого маханя крылами, ёго довгы пірка на голові але явны не суть, як лїтать, тримать їх притиснуты на голову.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Kalous ušatý на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.