Сыч воробинный

Матеріал з Вікіпедія
Сыч воробинный
Glaucidium passerinum

Сыч воробинный (Glaucidium passerinum) є найменша сова Европы. Мать невыразно буро зафарбленых хырбет з меншыма білавыма фляками і світлов спіднёй сторонов тїла з тмавшыма поздовжныма фляками. Є релатівно невыразный, ловить як ся тміть, лем в часї гнїздїня по цїлый день, але не є барз мильгавый. Як го найдете сидїти на конарях стромів, можете го позоровати цїлком зблизка, та він не втече.

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Сыч воробинный мірять лем 16 цм і роспятя крыл є 34-45 цм. Основна фарба верьхнёй части тїла є тмаво бура з выразныма білыма ці жовтобілыма фляками, спід є світлый з поздовжныма тмавыма смужками. На тмавобурых пірках лїтаня є світле флякованя, котре на крылах творить три аж штири перечны смужкы. Хвіст є тыж тмавобурый, з білыма кінцями пірок і дакілько світлыма перечныма смужками. В порівнаню к тїлу мать малу куляту голову з небарз видительным завоём подобнї як і крижы. Дуговка є жыво жовта, дзёбак восково жовтый, коло корїня зеленкастый, ногы опірены, брудно білы з бурыма фляками, пазуры чорнобуры. Самець і саміця не суть інакшы, молодята лем тмавшы. Лїтаня є вовнкове, в часї гнїздїня лїтать і через день.

На розлуку од другых сов мать релатівно высокый пискавый голос. Переважно ся озывать простым повторяным писканём, але може придати і якысь трилок [1]

Розмножованя[едітовати | едітовати жрідло]

Гнїздо бывать уміщене в старых дїрах стромів. Кінцём апріля ці початком мая саміця зношать 5-6 білых, мягко блищачіх яєць, на котрых сидить сама по добу 28 днїв і молодята кормить дас 6 тыжднїв. Яйця суть кулёвого або поздовжного твару, важыть коло 7 ґ. Яйця суть несены в меджах двох днїв і саміця сидять аж по знесїню послїднёго. Самець ся старать лем о страву. Саміця зіставать в гнїздї і по вылягнутю молодять а їджіня од самця переберать і передавать молодятам. Выведены суть згруба у віку 30 днїв і такой добрї лїтають. Слїдуючі три тыжднї суть іщі ведены родічами. Поглавно зрілы суть в єднім роцї.

Страва[едітовати | едітовати жрідло]

Страву творять дрібны мышы і птахы, місцями і хробакы. Ловить і через день і ловить і дрібны пташкы почас лїтаня. Даколи сі зробить засобы в дутинах стромів. На свої розміры мать силны пазуры і ловить жертвы векшы як він сам.

Росшырїня[едітовати | едітовати жрідло]

Сыч воробинный жыє переважно в тайзї северной Европы і островково і в дакотрых горьскых областях середнёй і южной Европы, як є Шумава, Карпаты, Піренеї і Алпы. Місцями ся находить і в неперерывных лїсах в низшых пологах.

Сыч воробинный є сталый птах, лем горьскы популації на зиму лїтають до низшых полог.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. http://www.rozhlas.cz/hlas/sovy/_zprava/16736

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Kulíšek nejmenší на чеській Вікіпедії.

Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: