Сыч воробинный
| Сыч воробинный | |
|---|---|
| Ступінь огрожіня | |
| Біолоґічна класіфікація | |
| Domain: | Eukaryota |
| царьство: | Animalia |
| тіп: | Chordata |
| клас: | Aves |
| ряд: | Strigiformes |
| родина: | Strigidae |
| род: | Glaucidium |
| вид: | G. passerinum |
| Ареал росшырїня G. passerinum Бываня
| |
| Synonyms | |
|
Strix passerina Linnaeus, 1758 | |

Сыч воробинный (Glaucidium passerinum) є найменша сова Европы.
Мать невыразно буро зафарбленых хырбет з меншыма білавыма фляками і світлов спіднёв сторонов тїла з тмавшыма поздовжныма фляками. Є релатівно невыразный, ловить як ся тміть, лем в часї гнїздїня по цїлый день, але не є барз мильгавый. Кедь сидить на конарях стромів, чоловік го може позоровати цїлком зблизка, він не втече.
Опис
[едітовати | едітовати жрідло]Сыч воробинный мірять лем 16 цм і роспятя крыл є 34-45 цм. Основна фарба верьхнёй части тїла є тмаво бура з выразныма білыма ці жовтобілыма фляками, спід є світлый з поздовжныма тмавыма смужками. На тмавобурых пірках лїтаня є світле флякованя, котре на крылах творить три аж штири перечны смужкы. Хвіст є тыж тмавобурый, з білыма кінцями пірок і дакілько світлыма перечныма смужками. В порівнаню к тїлу мать малу куляту голову з небарз видительным завоём подобнї як і крижы. Дуговка є жыво жовта, дзёбак восково жовтый, коло корїня зеленкастый, ногы опірены, брудно білы з бурыма фляками, пазуры чорнобуры. Самець і саміця не суть інакшы, молодята лем тмавшы. Лїтаня є вовнкове, в часї гнїздїня лїтать і через день.
На розлуку од другых сов мать релатівно высокый пискавый голос. Переважно ся озывать простым повторяным писканём, але може придати і якысь трилок.[3]
Розмножованя
[едітовати | едітовати жрідло]Гнїздо бывать уміщене в старых дїрах стромів. Кінцём апріля ці початком мая саміця зношать 5–6 білых, мягко блищачіх яєць, на котрых сидить сама по добу 28 днїв і молодята кормить дас 6 тыжднїв. Яйця суть кулёвого або поздовжного твару, важыть коло 7 ґ. Яйця суть несены в меджах двох днїв і саміця сидять аж по знесїню послїднёго. Самець ся старать лем о страву. Саміця зіставать в гнїздї і по вылягнутю молодять а їджіня од самця переберать і передавать молодятам. Выведены суть згруба у віку 30 днїв і такой добрї лїтають. Слїдуючі три тыжднї суть іщі ведены родічами. Поглавно зрілы суть в єднім роцї.
Страва
[едітовати | едітовати жрідло]Страву творять дрібны мышы і птахы, місцями і хробакы. Ловить і через день, і ловить і дрібны пташкы почас лїтаня. Даколи сі зробить засобы в дутинах стромів. На свої розміры мать силны пазуры і ловить жертвы векшы як він сам.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]Сыч воробинный жыє переважно в тайзї северной Европы і островково і в дакотрых горьскых областях середнёй і южной Европы, як є Шумава, Карпаты, Піренеї і Алпы. Місцями ся находить і в неперерывных лїсах в низшых пологах.
Сыч воробинный є сталый птах, лем горьскы популації на зиму лїтають до низшых полог.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ BirdLife International. (2024). Glaucidium passerinum. 2024. p. e.T22689194A264567511. doi:10.2305/IUCN.UK.2024-2.RLTS.T22689194A264567511.en.
- ↑ Appendices | CITES. https://cites.org/eng/app/appendices.php. [перевірено 2022-01-14].
- ↑ http://www.rozhlas.cz/hlas/sovy/_zprava/16736
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Kulíšek nejmenší на чеській Вікіпедії.