Стог (1653 м)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стог (1653 м) Мармарошскый на мапах: 47°58′7″N 24°33′46″E / 47.96861°N 24.56278°E / 47.96861; 24.56278


Стог
пол. Stóg, рум. Stogu, укр. Стіг, чеш. Stoh
Верх Стог (1653 м), границя Закарпатской, Ивано-Франковской области и Румыниии
Верх Стог (1653 м), границя Закарпатской, Ивано-Франковской области и Румыниии

47°58′09″N 24°33′53″E / 47.96917°N 24.56472°E / 47.96917; 24.56472

Надморска вышка 1653 м
Умѣстнѣня Восточны Карпаты
Горске пасмо Мармарошскы Верхы


Стог (1653 м) — верх в Восточных Карпатах на стыку трьох горскых пасем: Чорногора, Гуцулскы Алпы и Чивчин. Вышка над морьом — 1653 м.


Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Верх находить ся на межи Закарпатской тай Ивано-Франковской области, на граници Украины з Румыниев. До Другой свѣтовой войны на верху Стог сходили ся границѣ Польщи, Румынии и Чехословакии. Верх лежить в пасмѣ Мармарошскы Верхы и е частьов Гуцулскых Алп, што тягнуть ся одты поздовж румынской границѣ на запад. Векша часть того пасма въедно з найвысшов точков находить ся в Румынии (Munții Maramureșului). На сѣверозападной убочи Стога выкырлюе поток Стоговець, котрый, зливаючи ся з потоком Балзатул, выбиваючым сѣвернѣйше спод Мармарошского гребѣня, давать зачаток рѣчкы Бѣла Тиса. Тоты водотокы суть сѣвернов границьов пасма Мармарошскы Верхы.

Ростинность[едітовати | едітовати жрідло]

Вершок горы положистый, порослый травов и крячковатыма поростами, Дагде суть плохы криволѣся и ядловця сибирского (Juniperus sibirica Burgsd.).[1] Дакотры виды — рододендрон восточнокарпатскый Rhododendron myrtifolium Schott et Kotschy, сон бѣлый Pulsatilla scherfelii (Ullep.) Skalický (P. alba auct. non Rchb.) — записаны до Червеной книгы Украины.[2]

Околиця и приступ[едітовати | едітовати жрідло]

На cѣвер од Стога бѣгне гребѣнь з верхами Щавник (1378 м) и Выход (1471 м), через тоты мож выйти на верх Чорна Гора (2021 м). На юговостоку од Стога простерло ся пасмо Чивчинскы горы, на запад — вздовж границѣ Гуцулскы Алпы (Раховскы горы, Мармарошскы Верхы). Понеже ту е пригранична зона Украины, туристы потребують мати урядный дозвол од пограничной службы.[3]

Найблизшый приступ: Рахово, Дѣлове (Требушаны).

Жерела[едітовати | едітовати жрідло]

  • Географическая энциклопедия Украины: в 3-х томах / Редколлегия: А. М. Маринич (отв. ред.) и др. — М. 1989.
  • Дідух Я.П. (ред.) Червона книга України. Рослинний світ. Київ, Видавництво «Глобалконсалтинг»,2009.
  • Черепанин Р.М. Аркто-альпійські види рослин Українських Карпат. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2017.

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Фотогалерия[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Черепанин Р.М. Аркто-альпійські види рослин Українських Карпат
  2. Дідух Я.П. Червона книга України
  3. Як достати дозвол на приступ в Мармарошскы горы