Перейти до вмісту

Сан Маріно (місто)

Едітовати одказы
Зо сторінкы Вікіпедія
Сімбол чеперушкы
Суть другы вызнамы, см. Сан Маріно (чеперушка).
місто
Сан Маріно
іт. Città di San Marino
На честьСвятий Марин
Ерб Прапор
Герб Сан-Марино

Основны інформації
43°55'55,24"N, 12°26'54,42"E
Країна Сан Маріно
Админединка Сан-Марино (суверенна держава, анклав, країни, що не мають виходу до моря, мікродержава, середземноморська країна, Країна)
Часть одИсторический центр Сан-Марино и гора Титано
Админцентр дляСан-Марино
Засноване301
Жытелїв 4 040 (2018)
Розлога 7,09 Квадратный кілометер
Поштовы індексыRSM-47890
Часова зонаUTC+1:00
Надморьска вышка 675 метер
Назва жытелївsammarinesi
Братьскы містаХорватія Раб, Хорватія
Італія Сан Лео, Італія
Кітай Нанкінґ, Кітай
ПокровительСвятий Марин
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.sanmarinosite.com/castelli/sanmarino/
VIAF:151313708;GND:4263384-9;

Сан Марíно (іт. Città di San Marino) є головне місто штату Сан Маріно і єдно з єй девятых кастелів. Має 4 118 обывателїв.[1] Находить ся на западных схылах найвысшого пункту Сан Маріна, горы Монте Тітано. Є то пяте найменше обыване головне місто на світї.

Ґеоґрафія

[едітовати | едітовати жрідло]

Місто Сан Маріно сусїдить з кастелами Аквавіва, Борґо Маджоре, Фіорентіно і Кєзануова і італьсков комунов Сан Лео.

Місто Сан Маріно ся складать зо семох курацій: Ка Берлоне, Канепа, Казоле, Кастелларо, Монталбо, Мурата і Санта Мустіола.[2][3]

Меджінародна академія наук Сан Маріно мала свою резіденцію в тім містї.

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Предпокладать ся, же місто было заложене святым Марінусом і дакількома хрістіаньскыма утеченцями, котры втїкали перед римскым пронаслїдователём в роцї 301.[4][5]

Сердце міста хранили три вежы: перша, Ґуаіта, поставена в 11. столїтю, мала репутацію неприступной, што до великой міры стримовало од нападів.[6][7]

Напятя зо сусїдныма силами выкликало потребу побудовати другу вежу, Честа (13. столїтя).[8][9] Оборонна сістема была докончена аж по ставбы третёй вежы, Монтале (14. столїтя) – найменшой зо вшыткых, поставеной на послїднїм верьху Монте Тітано.[10][11]

З рос­том чісла обывателїв міста ся теріторія країны розшырило о дакілько квадратных кілометрів.[12][13] Кедьже політіка Сан Маріна не была замірена на інвазії або войны з цїлём здобыти новы теріторії, Сан Маріно здобыло остатных вісем кастел, котры творять країну, посередництвом накупів і договорів.[14][15]

Політіка

[едітовати | едітовати жрідло]

Місто є резіденціёв Санмаріньской хрістіаньско-демократічной партії, конзерватівной партії, котра є в сучасности єднов з головных пануючіх партій.[16][17][18]

Економіка

[едітовати | едітовати жрідло]

Економіка міста Сан Маріно было всягды узко повязане з економіков країны.[19] Аж донедавна были головныма господарьскыма чінностями той локації добываня каміня і каменарьства.[20][21] Днесь є економіка розманїтїшой і обсягуючі путёвый рух, бізніс, продай поштовых знамок і мале польногосподарьство, хоць тото послїднє є на упадку.[22][23][24]

Шпорт

[едітовати | едітовати жрідло]

Місто Сан Маріно має три фотбаловы команды: СС Мурата, СП Тре Пене і San Marino Academy.[25][26][27] Місто было містом переданя олімпійского огня через Сан Маріно в періодї перед зимныма олімпійскыма грами в роцї 2006.[28][29]

Ґалерія

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Палаццо Публіко містьска радніця
    Палаццо Публіко
    містьска радніця
  • вежа Ґуаіта
    вежа Ґуаіта
  • вежа Честа
    вежа Честа
  • вежа Монтале
    вежа Монтале
  • уліця Павла III.
    уліця Павла III.
  • Скулптура слободы на намістї перед містьсков радніцёв
    Скулптура слободы на намістї перед містьсков радніцёв
  • панораматічный погляд з Мурату
    панораматічный погляд з Мурату

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Demographic structure. https://www.statistica.sm/pub1/StatisticaSM/en/Dati-statistici/Popolazione/Struttura-Demografica.html. [перевірено 20 July 2025]. 
  2. ↑ Rattini, Maurizio; Venturini, Gian Carlo; Volpinari, Antonio L. (21 March 1997). Regolamento per la disciplina della campagna elttorale (по it). Архівна копія з оріґінала зроблена 5 August 2009. https://web.archive.org/web/20090805215911/http://www.elezioni.sm/index.php?id=299. [перевірено 14 February 2020]. 
  3. ↑ Città di San Marino (по it-SM). https://www.sanmarinoweb.it/castelli-di-san-marino/citta-di-san-marino/. [перевірено 9 February 2024]. 
  4. ↑ Duursma, Jorri C. (1996). Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood. Cambridge University Press. pp. 211–212. ISBN 9780521563604. 
  5. ↑ Kohn, George Childs (2006). Dictionary of Wars. Checkmark Books. p. 437. ISBN 9780816065783. 
  6. ↑ Miller, William (1921). Essays on the Latin Orient. Cambridge University Press. p. 456. ISBN 9781107455535. 
  7. ↑ Baron, James (2009). The History of San Marino. CreateSpace Independent Publishing. p. 89. ISBN 9781449513566. 
  8. ↑ Miller, William (1921). Essays on the Latin Orient. Cambridge University Press. p. 457. ISBN 9781107455535. 
  9. ↑ Baron, James (2009). The History of San Marino. CreateSpace Independent Publishing. p. 92. ISBN 9781449513566. 
  10. ↑ Miller, William (1921). Essays on the Latin Orient. Cambridge University Press. p. 458. ISBN 9781107455535. 
  11. ↑ Baron, James (2009). The History of San Marino. CreateSpace Independent Publishing. p. 94. ISBN 9781449513566. 
  12. ↑ Duursma, Jorri C. (1996). Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood. Cambridge University Press. p. 213. ISBN 9780521563604. 
  13. ↑ Eccardt, Thomas M. (2005). Secrets of the Seven Smallest States of Europe. Hippocrene Books. p. 45. ISBN 9780781810326. 
  14. ↑ Duursma, Jorri C. (1996). Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood. Cambridge University Press. p. 214. ISBN 9780521563604. 
  15. ↑ Eccardt, Thomas M. (2005). Secrets of the Seven Smallest States of Europe. Hippocrene Books. p. 47. ISBN 9780781810326. 
  16. ↑ Duursma, Jorri C. (1996). Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood. Cambridge University Press. p. 217. ISBN 9780521563604. 
  17. ↑ Sammarinese Christian Democratic Party. Golden. https://www.golden.com/wiki/Sammarinese_Christian_Democratic_Party-VG39G8. [перевірено 11 August 2025]. 
  18. ↑ Partito Democratico Cristiano Sammarinese. Sammarinese Christian Democratic Party. https://www.pdcs.sm/. [перевірено 11 August 2025]. 
  19. ↑ Duursma, Jorri C. (1996). Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood. Cambridge University Press. p. 215. ISBN 9780521563604. 
  20. ↑ Eccardt, Thomas M. (2005). Secrets of the Seven Smallest States of Europe. Hippocrene Books. p. 50. ISBN 9780781810326. 
  21. ↑ Baron, James (2009). The History of San Marino. CreateSpace Independent Publishing. p. 120. ISBN 9781449513566. 
  22. ↑ Eccardt, Thomas M. (2005). Secrets of the Seven Smallest States of Europe. Hippocrene Books. p. 52. ISBN 9780781810326. 
  23. ↑ Catudal, Honoré M. (1979). The Exclave Problem of Western Europe. University of Alabama Press. p. 88. ISBN 9780817305178. 
  24. ↑ Duursma, Jorri C. (1996). Fragmentation and the International Relations of Micro-states: Self-determination and Statehood. Cambridge University Press. p. 216. ISBN 9780521563604. 
  25. ↑ SP Tre Penne vs SS Murata live score, H2H and lineups. Sofascore. https://www.sofascore.com/sp-tre-penne-ss-murata/ocsVcs. [перевірено 11 August 2025]. 
  26. ↑ San Marino Academy U22 vs SP Tre Penne live score, H2H and lineups. Sofascore. https://www.sofascore.com/san-marino-academy-u22-sp-tre-penne/ocsVcs. [перевірено 11 August 2025]. 
  27. ↑ Eccardt, Thomas M. (2005). Secrets of the Seven Smallest States of Europe. Hippocrene Books. p. 55. ISBN 9780781810326. 
  28. ↑ Torino 2006 Olympic Torch Relay Route. International Olympic Committee. https://www.olympic.org/torino-2006/torch-relay. [перевірено 11 August 2025]. 
  29. ↑ San Marino and the Olympic Flame. Consulate of San Marino. https://www.consolatosanmarino.com/en/news/2006-olympic-flame. [перевірено 11 August 2025]. 
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Сан_Маріно_(місто)&oldid=159990"