Перейти до вмісту

Брусел

Зо сторінкы Вікіпедія
Брусел
нід. Brussel
франц. Bruxelles
нїм. Brüssel
На честьболото, дім
Ерб Прапор
Герб Брюсселя Прапор Брюсселя

Основны інформації
50°50'48"N, 4°21'6"E
Країна Белґія
Админединка округ Брюссель-Столиця (адміністративний округ Бельгії)
Часть одБрюссельський столичний регіон, Brussels Fire Department, Police Zone Brussels - Ixelles
Админцентр дляБелґія, Фламандська громада, Французька громада Бельгії, Европска унія
Засноване1 октобра 1795
Перша змінка966
Жытелїв 195 546 (1 януар 2024)[1]
Розлога 33,08 Квадратный кілометер[2]
Поштовы індексы1000, 1020, 1040, 1050, 1120, 1130
Телефонный код02
Часова зонаUTC+1:00, UTC+2:00
Надморьска вышка 70 метер
Водный обєктСенна, Брюссель — Шарлеруа, Брюссель — Шельда
Назва жытелївBrusselaar, Bruxellois, Bruselano, Bruxelloise, Brusseleir, Zinneke, Bruslers, Kiekenfretters, Brüsseler, Brüsselerin, Brüsselerinnen, brussel·lès, brussel·lesa, brussel·lesos, brussel·leses
Братьскы містаБерлін, Вільно, Мадрід, Тірана, Пекінґ, Москва, Вашінґтон, Монреаль, Любляна, Прага, Київ, Лаґос, Амстердам, Макао, Атланта, Ґабічче-Маре, Акгісар, Софія, Бразиліа
ПокровительМихал, Гудула, Ґаґерік
Історіяtimeline of Brussels
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка https://www.brussels.be/, https://www.bruxelles.be/, https://www.brussel.be/
Пріматор Mayor of Brussels

VIAF:316429234;GND:4008460-7;OSM:58274;

Брусе́л(ь) вадь варош Брусел(ь) (нід. Brussel [ˈbrʏsəl], Stad Brussel [stɑd ˈbrʏsəl], Brussel-Stad [ˌbrʏsəl ˈstɑt], франц. Bruxelles [bʁysɛl], Ville de Bruxelles [vil də bʁysɛl], Bruxelles-Ville [bʁysɛl vil], нїм. Brüssel, вал. Brussele) є майвелика комуна тай історичный центер Бруселського історичного реґіона, а щи столиця Французької громады Белґії, Фламандського реґіона (уд котрого є удокремлена) тай Белґії.[3] Варош є де факто адміністративным центром Европської унії, бо обсягує шор головных інституцій ЕУ тай Европськый квартал, айбо не є формално означеный як столиця ЕУ.[4] Зато ся пораз Брусел у публіцистичному стилі хоснує ги синонім до подакотрых інституцій ЕУ.

Брусел має читавоє іміґрантськоє населеня: як міґранты з ЕУ, так и міґранты з неевропськых крайин переважувут у числі місных белґійцюв; на 2023. рук 55.84% населеня вароша має неевропськоє походжіня (головно мароканськоє, індійськоє, конґолезькоє), 27.21% — европськоє кроме белґійського (головно французькоє, румынськоє, таліянськоє, іспанськоє, польськоє), а исто белґійськоє мавут 16.94%.[5] Як и у трафунках из сосідньыми Ікселом, Еттербеком и Схарбеком, велика часть населеня Брусела ся чинит мусулманами, головно сіверноафриканського походжіня.

Історично варош Брусел быв просто дефінованый як територія удну „другых стін Брусела“, сучасної „Малої карікы“ — малого кругового пути. По мірі того, як ся варош розростав, росли и довколашні села, што ся з часом перечинило у єден варош, хоть місні уряды всокотили контроль над свойими удповідными територіями.

Панорамный вид на Брусел и його стіны, дас 1665, фламандськый малярь Жан Батіст Боннекрой

У 1830. році бігом Белґійської револуції держава дустала независлость, и члены новых белґійськых высшых ешелонув захотіли вчинити новый престижный бывалный район у столици. Так быв вытвореный офіційный план Леополдового квартала, што стало першым читавым розшыріньом восточної части Брусела по передачи великого фраґмента території комуны Сен-Джос-тен-Ноде.

Пак у 1844 быв предложеный план проспекта Луїзы (франц. Avenue Louise, нід. Louizalaan, названого на честь двох єднойменных правительок), обгороженого ґестинями, котрый мав позволити легку транспортацію из центра вароша у популарный рекреаційный реґіон Буа де ла Шамбр.[6] Проєкт узвав опур з боку варощикув Сен-Жіле и Іксел, крузі котрі мав проходити проспект и котрі як были, так и сут окремыми комунами и мавут окремі уряды. По роках безрезултатных переговорув, у апрільови 1864 власті Брусела анексовали узкый дарабчик землі, котрый потребовали про проспект, и сам Буа де ла Камбр.[6] Тото рішеня спричинило днешню чудну форму вароша Брусел и розділеня Іксела на дві розкапчані території.

У 1853. році по збанкрутованю адміністрації Сен-Джоса, бруселська власть купила половину тої комуны; ныні тота земля — Квартал площ (франц. Quartier des Squares, нід. Squareswijk). У 1880 ид варошови были прикапчані даколишні воєнні поліґоны на території Еттербека, котрі стали Юбілейным парком (франц. Parc du Cinquantenaire, нід. Jubelpark) — простором, удзначувучым 50. ручницю независимости.

У 1921 пара сосідньых комун на сівері были золляті из столичным реґіоном Брусела: Гарен, Лакен, Недер-Овер-Гембек.[7] Часть золбоського кампуса Слобудного бруселського університета на юговостоці тоже є територійов вароша Брусел.