Брусел
Не поплетьте з Бруселськый столичный реґіон.
| Брусел | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нід. Brussel франц. Bruxelles нїм. Brüssel | |||||
| На честь | болото, дім | ||||
| |||||
| Основны інформації | |||||
| 50°50'48"N, 4°21'6"E | |||||
| Країна | |||||
| Админединка | округ Брюссель-Столиця (адміністративний округ Бельгії) | ||||
| Часть од | Брюссельський столичний регіон, Brussels Fire Department, Police Zone Brussels - Ixelles | ||||
| Админцентр для | Белґія, Фламандська громада, Французька громада Бельгії, Европска унія | ||||
| Засноване | 1 октобра 1795 | ||||
| Перша змінка | 966 | ||||
| Жытелїв | 195 546 (1 януар 2024)[1] | ||||
| Розлога | 33,08 Квадратный кілометер[2] | ||||
| Поштовы індексы | 1000, 1020, 1040, 1050, 1120, 1130 | ||||
| Телефонный код | 02 | ||||
| Часова зона | UTC+1:00, UTC+2:00 | ||||
| Надморьска вышка | 70 метер | ||||
| Водный обєкт | Сенна, Брюссель — Шарлеруа, Брюссель — Шельда | ||||
| Назва жытелїв | Brusselaar, Bruxellois, Bruselano, Bruxelloise, Brusseleir, Zinneke, Bruslers, Kiekenfretters, Brüsseler, Brüsselerin, Brüsselerinnen, brussel·lès, brussel·lesa, brussel·lesos, brussel·leses | ||||
| Братьскы міста | Берлін, Вільно, Мадрід, Тірана, Пекінґ, Москва, Вашінґтон, Монреаль, Любляна, Прага, Київ, Лаґос, Амстердам, Макао, Атланта, Ґабічче-Маре, Акгісар, Софія, Бразиліа | ||||
| Покровитель | Михал, Гудула, Ґаґерік | ||||
| Історія | timeline of Brussels | ||||
| |||||
| Містьскый уряд | |||||
| Вебова сторінка | https://www.brussels.be/, https://www.bruxelles.be/, https://www.brussel.be/ | ||||
| Пріматор | Mayor of Brussels | ||||
|
VIAF:316429234;GND:4008460-7;OSM:58274; | |||||
Брусе́л(ь) вадь варош Брусел(ь) (нід. Brussel [ˈbrʏsəl], Stad Brussel [stɑd ˈbrʏsəl], Brussel-Stad [ˌbrʏsəl ˈstɑt], франц. Bruxelles [bʁysɛl], Ville de Bruxelles [vil də bʁysɛl], Bruxelles-Ville [bʁysɛl vil], нїм. Brüssel, вал. Brussele) є майвелика комуна тай історичный центер Бруселського історичного реґіона, а щи столиця Французької громады Белґії, Фламандського реґіона (уд котрого є удокремлена) тай Белґії.[3] Варош є де факто адміністративным центром Европської унії, бо обсягує шор головных інституцій ЕУ тай Европськый квартал, айбо не є формално означеный як столиця ЕУ.[4] Зато ся пораз Брусел у публіцистичному стилі хоснує ги синонім до подакотрых інституцій ЕУ.
Брусел має читавоє іміґрантськоє населеня: як міґранты з ЕУ, так и міґранты з неевропськых крайин переважувут у числі місных белґійцюв; на 2023. рук 55.84% населеня вароша має неевропськоє походжіня (головно мароканськоє, індійськоє, конґолезькоє), 27.21% — европськоє кроме белґійського (головно французькоє, румынськоє, таліянськоє, іспанськоє, польськоє), а исто белґійськоє мавут 16.94%.[5] Як и у трафунках из сосідньыми Ікселом, Еттербеком и Схарбеком, велика часть населеня Брусела ся чинит мусулманами, головно сіверноафриканського походжіня.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Історично варош Брусел быв просто дефінованый як територія удну „другых стін Брусела“, сучасної „Малої карікы“ — малого кругового пути. По мірі того, як ся варош розростав, росли и довколашні села, што ся з часом перечинило у єден варош, хоть місні уряды всокотили контроль над свойими удповідными територіями.

У 1830. році бігом Белґійської револуції держава дустала независлость, и члены новых белґійськых высшых ешелонув захотіли вчинити новый престижный бывалный район у столици. Так быв вытвореный офіційный план Леополдового квартала, што стало першым читавым розшыріньом восточної части Брусела по передачи великого фраґмента території комуны Сен-Джос-тен-Ноде.
Пак у 1844 быв предложеный план проспекта Луїзы (франц. Avenue Louise, нід. Louizalaan, названого на честь двох єднойменных правительок), обгороженого ґестинями, котрый мав позволити легку транспортацію из центра вароша у популарный рекреаційный реґіон Буа де ла Шамбр.[6] Проєкт узвав опур з боку варощикув Сен-Жіле и Іксел, крузі котрі мав проходити проспект и котрі як были, так и сут окремыми комунами и мавут окремі уряды. По роках безрезултатных переговорув, у апрільови 1864 власті Брусела анексовали узкый дарабчик землі, котрый потребовали про проспект, и сам Буа де ла Камбр.[6] Тото рішеня спричинило днешню чудну форму вароша Брусел и розділеня Іксела на дві розкапчані території.
У 1853. році по збанкрутованю адміністрації Сен-Джоса, бруселська власть купила половину тої комуны; ныні тота земля — Квартал площ (франц. Quartier des Squares, нід. Squareswijk). У 1880 ид варошови были прикапчані даколишні воєнні поліґоны на території Еттербека, котрі стали Юбілейным парком (франц. Parc du Cinquantenaire, нід. Jubelpark) — простором, удзначувучым 50. ручницю независимости.
У 1921 пара сосідньых комун на сівері были золляті из столичным реґіоном Брусела: Гарен, Лакен, Недер-Овер-Гембек.[7] Часть золбоського кампуса Слобудного бруселського університета на юговостоці тоже є територійов вароша Брусел.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Chiffres de population au 1er janvier 2024. https://www.ibz.rrn.fgov.be/fileadmin/user_upload/fr/pop/statistiques/population-bevolking-20240101.pdf.
- ↑ Totale oppervlakte volgens het Kadasterregister, België, gewesten en provincies. https://bestat.statbel.fgov.be/bestat/crosstable.xhtml?view=90c1e218-dc4f-4827-824d-9b25abfefe59.
- ↑ The Belgian Constitution. Brussels, Belgium: Belgian House of Representatives. May 2014. с. 63. http://www.const-court.be/en/basic_text/belgian_constitution.pdf. [перевірено 10 September 2015].
- ↑ Protocol (No 6) on the location of the seats of the institutions and of certain bodies, offices, agencies and departments of the European Union, Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union, OJ C 83, 30.3.2010, p. 265–265. EUR-Lex. 30 March 2010. http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2010:083:SOM:EN:HTML. [перевірено 3 August 2010].
- ↑ Origin | Statbel. https://statbel.fgov.be/en/themes/population/structure-population/origin#figures. [перевірено 2023-07-04].
- ↑ 6,0 6,1 Avenue Louise – Inventaire du patrimoine architectural (по fr). https://monument.heritage.brussels/fr/0/Avenue_Louise/10502100. [перевірено 2024-09-09].
- ↑ Brussels Capital-Region. Georges Picavet. 4 June 2005. http://belgium.rootsweb.ancestry.com/bel/2bru/index.html. [перевірено 5 April 2009].
| |||||||||||
