Перейти до вмісту

Руснаци у Сербиї

Матеріал з Вікіпедія
Грекокатолїцка церква у Руским Керестуре
Застава Руснацох у Сербиї

Руснаци у Сербиї cерб. Русини у Србији — потомки приселєнцох зоз сиверовосточних жупанийох дакедишнєй Угорскей.[1]

Руснаци на териториї нєшкайшей Сербиї жию вецей як 260 роки. У нашей богатей традициї 17. януар 1751. рок остал зазначени як окремни датум. Того дня Франц Йозеф де Редл, совитнїк царици Мариї Терезиї и администратор Кральовско-державного Бачкого дистрикту у Зомборе подписал перши урядови документ - Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пустару Вельки Керестур. Бул то официялни початок нєшкайшого Руского Керестура, найстаршого, найвекшого и найпознатшого места Руснацох у Войводини и Сербиї. Прето тот датум вибрани за нашо националне швето. Перши руски приселєнци поєдинєчно до Бачкей почали приходзиц уж штредком двацетих рокох XVIII столїтия, алє лєм єден попис зоз 1746. року шведочи о пребуваню векшого числа руских фамелийох недалеко од Керестура. Їх насельованє було повязане зоз общима обставинами. По законченю периода австро-турских войнох 1739. року Габсбурґска монархия пришла на маєток плодних, алє цалком пустих територийох южней Угорскей. Теди принєшена одлука же би ше вони населєли и привредно обновели. Медзи народами хтори сцигли и пущели коренї на плодней войводянскей ровнїни нашли ше и Руснаци. Вони ше приселєли зоз сиверовосточних жупанийох тедишнєй Угорскей, зоз обласцох хтори ше нєшка находза у восточней Словацкей, Закарпатскей обласци України и Мадярскей. Под подобнима условиями, 15. мая 1763. року у Зомборе подписани докумет о насельованю ище єдного руского штредку - Коцура. По одредби тих контрактох колонисти по националносци мушели буц Руснаци (Ruthen-и) по статусу шлєбодни людзе, по вири грекокатолїки (унияти). Од вредних жительох тих двох бачких населєньох перших 350 фамелийох, як и нових приселєнцох зоз старого краю Горнїци (горнїх крайох Австро-Угорскей), з часом ше розвила национална заєднїца Руснацох у Войводини. У другей половки XVIII вику жительство спомнутих населєньох нєпреривно росло. Пре нєдостаток жеми цали XIX и початок XX столїтия бул у знаку висельованя Руснацох зоз Руского Керестура и Коцура на бачку и сримску ровнїну дзе символично зашате коло дзешец нови руски колониї.

Просвита и образованє

[едітовати | едітовати жрідло]

Дружтво за руски язик, литературу и културу (основане 1970. року) у сотруднїцтве зоз Министерством просвити Републики Сербиї и Националним совитом рускей националней меншинии другима компетентнима институциями потримує виучованє руского язика як виборного предмета зоз елементами националней култури у школох у хторих нє исную можлївосци отримованя порядней настава на руским язику.

Предшколске воспитанє и образованє

[едітовати | едітовати жрідло]

Наймладши пестую мацерински язик у предшколскей установи у Новим Садзе, Вербаше и Кули, а порядни воспитни ґрупи предшколского возросту єст у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове.

Основне воспитанє и образованє

[едітовати | едітовати жрідло]

Порядна настава на руским язику ше роками орґанизує у трох основних школох: у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове.

Штреднє образованє и воспитанє

[едітовати | едітовати жрідло]

У Руским Керестуре 1945. року формована перша руска Ґимназия (як нїжша реална державна ґимназия) хтора робела по трансформованє до основней школи 1948/49. школского року, а од 1970. року по терашнї часи роби як подполна штредня школа. То єдина штредня школа на руским язику у Европи и швеце. Кадри з тей ґимназиї ношителє векшини активносцох на общим планє розвою при Руснацох, а окреме у образованю и култури.

Катедра за руски язик и литературу

[едітовати | едітовати жрідло]

На Филозофским факултету у Новим Садзе 1981. року отворена Катедра за руски язик и литературу хтора нєшка ноши назву Оддзелєнє за русинистику. На нєй по 2009. рок дипломовали 32 студенти. На Оддзелєню за русинистику на Филозофским факултету ше од 2007. року отрумую и мастер студиї.

Видавательна дїялносц

[едітовати | едітовати жрідло]

Новини, часописи, рочнїки

[едітовати | едітовати жрідло]

После законченя Другей шветовей войни розвой рускей заєднїци предлужени, алє под другима условиями и зоз помоцу держави. Уж 1945. року обновює ше роботу Руских новинох под новим меном Руске слово. Новинско-видавательна установа Руске слово,нєшка зоз шедзиском у Новим Садзе основана кед и истоменово новини.

НВУ Руске слово публикує кнїжки та вецей часописи и едициї, як цо то Часопис за литературу, културу и уметносц Шветлосц[uk], Часопис за дзеци Заградка и Културно-политични часопис за младих МАК. Кнїжки и учебнїки публикую и Завод за видаванє учебнїкох у Беоґрадзе - Оддзелєнє у Новим Садзе, Дружтво за руски язик, литературу и културу и други видавателє, як, наприклад, Грекокатолїцка церква, Руска матка и други. На руским язику од 1945. (точнєйше, од 1921.) року по нєшка друковани вецей як 600 наслови кнїжкох.

Информованє по руски

[едітовати | едітовати жрідло]

Руска заєднїца у Сербиї, ма и мрежу електронских медийох. Так у системи Радиодифузней установи Войводини, у рамикох Явного сервиса, Руснаци маю редакцию од 1948. року у рамикох Радио Нового Саду и редакцию Телевизиї од 1975. року, програму емитую каждодньово. Робя и даскельо руски редакциї у локалних радио станїцох.

Грекокатолїцка Церква

[едітовати | едітовати жрідло]

Од початку присельованя Руснацох до Бачкей окремну улогу мала Грекокатолїцка церква. Грекокатолїки за свойого духовного поглавара припознаваю римского папу, алє маю восточни обряд, хасную обичаї и церковнославянски кнїжки, а священїки маю право женїц ше. Коло церковних општинох, хтори були фундамент новим руским колонийом, одвивал ше дружтвени живот заєднїци. У Руским Керестуре парохия основана 1751. року, а лєм два роки познєйше почина робиц и школа хтора ше нєшка може похвалїц зоз 255-рочну традицию. Року 1777. за шицких грекокатолїкох у тей часци Габсбурґскей монархиї основана епископия, чийо шедзиско було у Крижевцох. Нєшка Руснаци у Войводини у церковней орґанизациї подпадаю под Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори хтори установени 2003. року. Його шедзиско у Руским Керестуре. После Керестура и Коцура, найстарша руска колония настала у городским штредку у Новим Садзе дзе 1780. року основана и треца руска парохия у Бачкей. На маєток крижевского епископа у Шидзе Руснаци ше починаю насельовац 1803. року. По Револуциї 1848/9. року, наставаю нови колониї у Беркасове и у Вербаше а од осемдзешатих рокох XIX столїтия звекшує ше число Руснацох у Дюрдьове и Ґосподїнцох. Наставаю и руски населєня у Бачинцох Бикич Долу и Сримскей Митровици. До Нового Орахова Руснаци ше населєли после Другей шветовей войни, а векше число припаднїкох нашей заєднїци ше почина зявйовац и у Суботици.

Народна традиция

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Руски народни обичаї, руска народна традиция и руска народна култура
  • Руска народна музика
  • Руски фолклор
  • Руски театер

Попис зоз 1848. року гутори же руска заєднїца мала 8 500 души. По першим державним попису Кральовини СГС зоз 1921. року Руснацох було 20 383 а 1971. року у Югославиї було 24 640 Руснацох. На попису 2002. року у Сербиї уписани 15 905 гражданє, хтори ше вияшнєли як Руснаци, цо виноши 0,2 % жительства Републики Сербиї.[2] Од шицких населєньох у хторих жию Руснаци, Руски Керестур и Коцур остали як два найвекши и найзначнейши руски центри. Керестур, населєни зоз 6 000 жителями, зоз своїма образовнима, културнима и церковнима установами представя матку Руснацох у Сербиї. Коцур нешка ма коло 5 000 жительох од чого приблїжно 3 000 Руснаци.

Од розпаду Югославиї руске жительство ше стаємнє зменшує. Попис 2002 указуе число Руснацох у Сербиї уж лєм 11 483 души, гоч причина може буц нє лєм одход до иножемства, алє и факт, же 6,9% нє сцели виявец, лєбо з иншей причини зостала нє виявена їх народносц.[3][4]

Места дзе жию Руснаци

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Biljnja, Vladimir (1987). Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik. 
  • Варґа, Михайло, ред. (1997). Зборнїк роботох зоз Трецого шветового конґреса Русинох (Руснацох, Лемкох). Руски Керестур: Руска матка. 
  • Варґа, Михайло, ред. (1998). Руска матка Югославиї: Зборнїк документох. Руски Керестур: Руска матка. 
  • Jankulov, Borislav (1961). Pregled kolonizacije Vojvodine u XVIII i XIX veku (1. ed.). Novi Sad: Matica srpska. 
  • Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской. 
  • Рамач, Янко (1993). Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла. 
  • Рамач, Јанко (2012). Националне оријентације Русина у Краљевини СХС/Југославији у периоду између два светска рата. Војвођански простор у контексту европске историје: Зборник радова. Нови Сад: Филозофски факултет. pp. 333-348. 
  • Шанта, Владимир (2002). Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон. 
  • Ирина Папуга (2000, 2022). Русинска гимназија Руска ґимназия, Друштво за русински језик, књижевност и културу, Нови Сад
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: