Перейти до вмісту

Руснак, Микула Игорёвич

Матеріал з Вікіпедія

Русна́к Мику́ла И́горёвич (укр. Руснак Микола Ігорович; род. с. Лощиновка, (ныні Бернадовка) Теребовляньского района, Тернопӯльськой области, Украйины. умер. Зеленопӯлля, Луганьска область, Украйина. — украйиньскый солдат, сержант, оператор удділеня.

Руснак, Микула Игорёвич
Чинность військовослужбовець
Горожанство Україна
Уроджѣня 24 септембра 1975
Упокоеня 2014
Участь Війна на сході України
Награды
орден «За мужність» III ступеня
GKG:/g/11b7gmvr6k;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

У ранні рокы Микула зтратив родителю̄в и попав у интернат. Потӯм робив на Тернопӯльськӯв мебельнӯв фабриці, де стрітив Ярославу Садовську, жону, яка замінила му матірь. По тому як ся пӯбрали переїхав у село Верховці, Гусятиньского района.[1]

Умер 11 юла 2014. У 4:30 рана терористы ЛНР обстріляли реактивныв установков «Град» блокпост у районови Зеленопӯлля Луганьской области из стороны гатара.

Лишили ся жона и двоє дітий: донька 8 місяцю̄в и сын 12 рокӯв.

  1. Загиблий в зоні АТО мешканець Тернопільщини найбільше мріяв побачити, як почне ходити його донька (по ua). 2014-08-04. https://zz.te.ua/zahyblyj-v-zoni-ato-meshkanets-ternopilschyny-najbilshe-mriyav-pobachyty-yak-pochne-hodyty-joho-donka/. [перевірено 2024-03-29].