Пірникоза чорношыйка

Матеріал з Вікіпедія
Пірникоза чорношыйка

Пірникоза чорношыйка (Podiceps nigricollis) мала пірникоза з россяглым ареалом росшырїня. Жыє в западній, середнїй, южній і выходній Европі, западній і выходній Азії, северній і южній Африцї а і на западї Северной Америкы.

Попис[едітовати | едітовати жрідло]

  • Довжка тїла: 28 - 34 цм
  • Роспятя крыл: 56 цм
  • Вага: 250-400 ґ

Пірникоза чорношыйка є о дашто менша як поганка. Мать релатівно курте тїло, робустну голову з тонкым дзёбаком з выразно догоры огнутов спіднёв челюстёв. В лїтї є своїм пестрым зафарблїнём напросто незамінительна. Мать червенобуры бокы, гудзіцю і чорне горло і голову зо жовтыма пірками за очками. В зимнім шатї є сива з чорным тимём головы і може быти часто мылена з пірникозов ушастов. Поглавя ся фарбов не одрізняють, свіжо вылягнуты молодята суть білы з чорныма смугами.

Хованя[едітовати | едітовати жрідло]

Пірникоза чорношыйка у простім шатї

Пірникоза чорношыйка выглядавать достаточно зароснуты стоячі водны плохы. Є часточно перелїтна, на зиму векшына екземпларів міґрує до южной і западной Европы.

Нияк окремо ся не озывать з вынятком токаня, коли у нёй, кідь маме серенчу, можеме послухати піскаве „пуііі (бібіб)“.

Пірникоза чорношыйка ся ховать по цілый рік дуже посполито. Знать ся выборно потапляти і плавати, на суші ся рушать барз немоґаво. Свій уловок, котрый з векшыны творять водны жывы, находить так, же покійно смотрить до воды а як дашто збачіть, такой ся за тым потопить. Нагодно свій їдалный список спестрить і хробаками і ларвами. Кідь збачіть небезпеченство, дуже часто ся намісто одлечіня потопить під воду.

Гнїздить од апріля до юна, часто в сполочности з мевов рехотусов. Гнїздо, котре собі будує з конарїв і тростинкы плаве на уровни воды. Звычайно кладе 2 яйця, котры ся інкубують 20 аж 21 днїв. Першых дакілько тыжднїв по вылягнутю возять родічі свої молодята на хырбетї.

Podiceps nigricollis

Жрідла і референції[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Potápka černokrká на чеській Вікіпедії.