Пошткарта

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пошткарта з Горлиць, зачаток XX. стороча
Heinrich von Stephan, малярь Georg Barlösius

Поштка́рта, (нѣм.) Postkarte, або пошто́вка — отворена поштова корешпонденция на твердом простокутном листѣ папѣря, котра мать обычайно адресы, поштовый значок и текст корешпонденции, а тыж образчик з едного боку.

Перевагы[едітовати | едітовати жрідло]

Поштовкы суть выгодны про пошту тым, же улегчують ей роботу, а про одсылача тым, же поштове е лем половка од корешпонденции, засыланой в копертѣ.

История[едітовати | едітовати жрідло]

Найскорше в свѣтѣ идею подав Гайнрих фон Штефан, генералный директор нѣмецкой пошты, в року 1865 на конференции Австро-Германской поштовой унии, але тогды не была реализована. Первы карткы были выданы 22. септембра 1869, а мали великость  mm. Зачали ходити в Австро-Мадярщинѣ: од 1. октобра 1869.[1][2] Первы пошткарты не мали ниякый образчик, а цѣла сторона, де в сучасности е образчик, была назначена про текст корешпонденции; картка коштовала 2 крайцарѣ.[3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • A New Thing in Postage //Manufacturer and Builder, Volume 1, Issue 12 (December, 1869). (англ.)
A New Thing in Postage (по англицкы). https://en.wikisource.org/wiki/Manufacturer_and_Builder/Volume_1/Issue_12/A_New_Thing_in_Postage. Одказ перевіреный 2019-10-15. "Австрийска влада завела новоту на поштѣ, котру годны перебрати з великым хосном вшиткы державы. Иде о то, жебы уможнити каждому заслати вѣстку невеликой важности з якнайменшыма проблемами, не стараючи ся, де достати папѣрь, пера або коперты. Пошткарткы фиксованого розмѣра продають на каждом поштовом урядѣ за два крайцарѣ, на едном боку ся пише адрес, а на другом боку сама вѣстка, котру мож написати або чорнилом, або хотьяков церузков." 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Das Archiv – Magazin für Kommunikationsgeschichte, Heft 3/2009, S. 51
  2. KOCHÁNEK, Ladislav. 1000 českých nej… a ještě něco navíc. Ilustrace František Zálabský. 4. vyd. Praha: Albatros, 1996. 108 s. ISBN 80-00-00446-1. Kapitola Spoje, s. 82.
  3. A New Thing in Postage.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Korespondenční lístek на чеській Вікіпедії.