Перейти до вмісту

Помазаня хворых

Матеріал з Вікіпедія
Помазаня хворых
Rogier Van der Weyden, 1445

Помазаня хворых, остатне помазаня або елеопомазаня, лат. unctio infirmorumтайна, в котрой тяжко хворый чоловѣк через помазаня олайом и через молитву священика достане благодать Божу на спасѣня душѣ и на здоровя тѣла. Елеопомазаня може прияти каждый христиан, котрый е тяжко хворый, або умерать.[1]

Елеопомазаня може ся принимати вецей разы,[2] але в припадѣ того истого охворѣня лем еден раз: кедь же ся хворый выздоровѣв, а по часѣ зась ся тяжко похворѣе, тогды може приняти помазаня зась.[3]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Podręczna Encyklopedia Kościelna (opracowana pod kierunkiem ks: ks Stan. Galla, Jana Niedzielskiego, Henr. Przczdzłeckiego, Ant. Szlagowskiego, Ant. Tauera i redaktora ks Zygm. Chelmlcklego). Tt. 1-44. Wydawnictwo biblioteki dzieł chrześcijańskich. Warszawa, 1904-1914.
  • О. Франтішек Крайняк. Малый грекокатолицькый катехізм про русинськы діти. — Пряшів: Русинська оброда, 1992.
  • О. Иоаннъ Кутка. Катихисїсъ малый или наука православно-христїанская сокращенная во благочестное воспитанїе юношества дїецесїи Мункачовскїя, составленная въ Унгварѣ. — Будин, 1801.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. О. Франтішек Крайняк, с. 28.
  2. О. Иоаннъ Кутка, с. 121.
  3. Namaszczenie oatatnie. //Podręczna Encyklopedia Kościelna, тт. 27-28, сс. 294.