Подсябитя

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подсябитя на каштелю в Штрасбургу
Реконштруованы каркасы подсябитя
Невицкого замка
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Подсяби́тя — фортификачный елемент середновѣкых каштельох и замковых мурох.

Назва и конштрукция[едітовати | едітовати жрідло]

Быв то крытый ганок, выстаючый над муром, котрый давав можность обранцям на верху мура або ставбы скоро перейти на огроженое мѣсто фортификации и одтам в напрямѣ долу метати на нападникы камѣня, лляти горячу смолу, острѣльовати их. Од того е назва, котра означать: бити под себе.

Хоснованя[едітовати | едітовати жрідло]

Подсябитя дало можность охранити муры фортификации або ставбы од розбиваня, што в середновѣку было росширеным способом добытя фортификаций. Подлога подсябитя мала отворы на выстаючой з лиця мура части ганку, через котры легко было поразити неприятеля, кедь ся достав ку подножу мура. Побсябитя бывали на зачатках деревяны. Отворы в подлозѣ мали обычайно закрытя, але не припевненое, так же при потребѣ было закрытя легко одклопити.

Од XIV. вѣку во Франции научили ся правити мурованы фортификачны елементы про таку оборону, котры не бояли ся огня. Тоты достали назву махикулы.

Посмоть тыж[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Podsebití на чеській Вікіпедії.