Пейцликы
Тексты Галахі, што ся кывают темы: | |
---|---|
Тора: | Левит 19:27 |
Вавилоньськый Талмуд: | Маккот 20a |
Мішне Тора: | Авода Кохавім 12:6 |
Шулхан Арух: | Йорег Деа 181 |
Пейцликы, пейсы авадь пеїсы по-русинськы, пейот по-єврейськы, (Єврейськый: פֵּאוֹת, романизовано: pēʾōt, "куткы") авадь паєс ( ),то є єврейскый выраз, што значит боковині волося авадь бакы. Пейцликы носит дакотра частина чоловіку і хлопцю в ортодоксалнуй єврейськуй сполочности, бо то базовано на тувмачіню Танаху про заборону голити «куткы» головы. Слово «пе'а» означає «куток, бук, край». У рузных традициях, ги гаредійські авадь гасідські, єменські тай хардалські, сут не єднакі штилі пейцлику. Єменські євреї называвут тоты боковины «сіманы» (Єврейськый: סימנים), дослувно «знакы», бо довгі закручині пейцликы были ознаков удлічаня уд неєврею в єменскуй сполочности.
Рабиньське тувмачіня
[едітовати | едітовати жрідло]Причина
[едітовати | едітовати жрідло]Подля Маймоніда, голіня боковин было паґанськым звычайом.
Спеціфіка
[едітовати | едітовати жрідло]В Торі ся пише: «Не обріж куткы головы свойої (Єврейськый: פֵּאוֹת)». Слово «пе'а» было вытувмачино ги волося перед ухами, што ся тягнут пудскулю аж до носа (Талмуд – Маккот 20а). Мішна вытувмачила, што правило ся кыват лем чоловіку. Тым ся в певных хробах став звык дозволяти волосям над ухами рости тай звисати в локончі авадь кругачы. В галахічнуй літературі є много діскузій о точнуй локалізациї пейцлику і способу, як їх не мож выдаляти..
Спеціфіка по громадах
[едітовати | едітовати жрідло]Кідь ся кабалістічні вчіня пошырили на словянські теріториї, звык носити пейцликы став ся прийнятым і там. У 1845 годови Російска імперия заборонила тоту практіку.
Крымскі караїмы не носили пейцликы, зато крымскі татары называли їх «зулюфсыз чюфутлар» («жыды без пейцлику»), обы удрузнити їх уд крымчаку, котрых называли «зулюфлы чюфутлар» («жыды із пейцликами»).
Многі гасіды і єменські євреї («теймани») дозволявут свойым пейцлика рости особливо довгыми. дакотрі гаредійскі чоловікы тоже удрощувут пейцликы, айбо обрізувут їх або закладавут за уха.
Навіть у сполочностях, де ношіня пейцлику не є звычным для чоловіку, молоді хлопці часто удрощувут їх аж до віка бар-міцвы.
Штилі
[едітовати | едітовати жрідло]Довжина і догляд за пейцликами рузнят ся миже єврейськыми сполочностями.
Єменскі євреї
[едітовати | едітовати жрідло]- Дакотрі традиційні єменські євреї все носят довгі тай тонкі закручині локоны, што часто сягавут аж до горішньої части рукы. Зона, де росте волося і де зачинат ся локон, выглядає акуратно тай чисто.
Гасідські ґрупы
[едітовати | едітовати жрідло]- Сатмарські євреї мавут товсті пейцликы, айбо часто закладавут їх за уха.
- Белзькі гасіды обкручувут свої пейцликы кругом уха тулько раз, кулько гія, без обрізаня.
- Многі гасіды Бреслава носят довгі закручені локоны, так як їхньый рабин Нахман із Бреслава. Айбо инші носят рузні штилі, удповідно до навчінь рабина Нахмана, што не вшыткы мавут носити одностайне вбраня.
- У гасіду Хабад-Любавичc пейцликы не сут очевидні, айбо існувут. Доста, обы было волося кругом уха і за ним, яке мож выдергнути – то ся лічат пейцликы.
- Дакотрі гасіды Ґур пуддыймают свої пейцликы уд скронь і прячут їх пуд ярмулку. Инші, особливо в Ізраїльови, дозволявут їм висіти.
- Скер гасіды закручувут свої пейцликы в щільні локоны і лишавут їх выступати перед ухом.
Бульшость иншых гасіду носит свої пейцликы долу і закручині.
Литвакські ґрупы
[едітовати | едітовати жрідло]Литвакські євреї май мало вплинуті кабалістічными практиками, айбо всьо ж усокочуют пейцликы в дакотрых варіантах штиля:
- Литвакські євреї часто обрізувут пейцликы, айбо лишают пару волосин необрізаных і закладают їх за уха. Тот стиль май докладно видный у студенту єшивы котрі даколи выдаляюто тоты необрізані волосины, коли у них выростают бакы..
- Члены руха Бріск розчисуют волося прямо долу, обыкновено аж до мочкы уха; по-раз частину пейцлику не обрізуют і закручуют їх назад за уха.