Перейти до вмісту

Пийцликы

Зо сторінкы Вікіпедія
(Напрямленый з Пейцликы)
Пийцликы
פֵּאוֹת‎ (пейот)
סִימָנִים‎ (сіманім)
Молодый хасід
Тексты Галахы, што ся кывают темы:
Тора: Левіт 19:27
Вавилонськый Талмуд: Маккот 20a
Мішне Тора: Авода Кохавім 12:6
Шулхан Арух: Йорег Деа 181

Пийцликы, пийсы по-русинськы, пейот по-гебрийськы, (Єврийськый: פֵּאוֹת, романізовано: pēʾōt, "куткы") авадь паєс, то є гебрийськый выраз, што значит боковині волося авадь бакы. Пийцликы носит дакотра часть хлопу в ортодоксалнуй гебрийськуй сполочности, бо то базовано на товмачіню Танаха про заказаня брытити «куткы» головы. Слово «пеа» узначат «куток, бук, край». У рузных традіційох, ги гаридійські авадь гасідські, єменські тай хардалські, сут не єднакі стілі пийцлику. Єменські гебриї называвут тоты боковины «сіманы» (Гебрийськый: סימנים), дословно «знакы», бо довгі закручині пийцликы были узнаков удлічаня уд негебрию в єменськуй сполочности.

Рабинськоє товмачіня

[едітовати | едітовати жрідло]

Подля Маймоніда, голіня боковин было поганськым звыком.[1]

У Торі ся пише: «Не убріж куткы головы свойої (Єврейськый: פֵּאוֹת)». Слово «пеа» было вытовмачено ги волося сперед ухами, што ся тягнут пудскулю аж до носа (Талмуд – Маккот 20а). Мішна вытовмачила, што правило ся кыват лем хлопу.[2] Тым ся в даякых кругах став звык позволяти волосьом над ухами рости тай звисати в локончі авадь кругачі. У галахічнуй літературі є много діскузій за точну локалізацію пийцлику и способу, як йих не мож выдаляти.[3]

Гебрийська стрижка (1657)

Спеціфіка по громадах

[едітовати | едітовати жрідло]

Кідь ся кабалістічні вчіня поширили на словлянські теріторії, звык носити пийцликы став ся прийнятым и там. У 1845 годови Російська імперия заборонила тоту практіку.[2]

Крымські караїмы не носили пийцликы, зато крымські татары называли йих «зулуфсыз чуфутлар» («жыды без пийцлику»), убы удрузнити йих уд крымчаку, котрых называли «зулуфлы чуфутлар» («жыды з пийцликами»).[4]

Многі хасіды и єменські гебриї («тиймани») дозволявут свойим пийцликам рости доста довгыми. Дакотрі гаридійські хлопы тоже удрощувут пийцликы, айбо убрізувут йих або закладавут за уха.[4]

Дажий у сполочностях, де ношіня пийцлику ниє звычным діля хлопу, молоді хлопці часто удрощувут йих аж до віка бар-міцвы.

Довжина и догляд за пийцликами рузнят ся миже гебрийськыми сполочностями.

Єминські гебриї

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Дакотрі традіційні єменські гебриї все носят довгі тай тонкі закручині локоны, што часто сягавут аж до горішньої части рукы. Зона, де росте волося й де зачинат ся локон, выглядає акуратно тай чисто.

Гасідські ґрупы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Сатмарські гебриї мавут товсті пийцликы, айбо часто закладавут йих за уха.
  • Белзькі хасіды убкручувут свої пийцликы кругом уха тулько раз, кулько гія, без убрізаня.
  • Многі брацлавські хасіды носят довгі закручині локоны, так як йихньый рабин Нахман із Бреслава. Айбо другі носят рузні стілі, удповідно ид навчінь рабина Нахмана, што не вшиткы мавут носити єдностайноє вбраня.[5]
  • У любавичськых хасіду пийцликы не сут очевидні, айбо еґзістуют. Доста, убы было волося кругом уха й за ним, якоє мож выдергнути – то ся лічат пийцликы.
  • Дакотрі ґурські хасіды пуддыймавут свої пийцликы уд скронь и прячут йих пуд ярмулку. Другі, особенно в Израїльови, позволявут йим висіти.
  • Скер гасіды закручувут свої пийцликы в збиті локоны й лишавут йих выступати сперед ухом.

Булшость другых гасіду носит свої пийцликы долу й закручині.

Литвакські ґрупы

[едітовати | едітовати жрідло]

Литвакські гебриї май мало вплинуті кабалістічными практіками, айбо усокочувут пийцликы в дакотрых варіянтах стіля:

  • Литвакські гебриї часто убрізувут пийцликы, айбо лишавут пару волосин неубрізаных и закладавут йих за уха. Тот стіл май докладно видный у студенту єшивы котрі даколи выдалявут тоты неубрізані волосины, коли у них выроставут бакы.
  • Учасникы руха Бріск розчисувут волося прямо долу, просто аж до мочкы уха; пораз частину пийцлику не убрізавут и закручувут йих назад за уха.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Payot на анґліцькій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

  1. ↑ Mishneh Torah, Foreign Worship and Customs of the Nations 12:1. https://www.sefaria.org/Mishneh_Torah,_Foreign_Worship_and_Customs_of_the_Nations.12.1?lang=bi&with=all&lang2=en. [перевірено 2024-08-07].
  2. 1 2 Jewish Encyclopedia
  3. ↑ Halachos Of Payos Harosh. Yutorah.org. http://www.yutorah.org/lectures/lecture.cfm/735346/Rabbi_Aryeh_Lebowitz/Halachos_of_Peyos_Harosh. [перевірено 2013-11-10].
  4. 1 2 Why do some Chassidic Jews have long sidelocks
  5. ↑ (Sichot Haran?); The Master of Prayer (from Tales of Rabbi Nachman), where the Master is "not particular about garb at all; see for a video showing a variety of styles among Breslevers.