Пийцликы

*Пийцлик*ы

פֵּאוֹת‎ (*пейот*)

סִימָנִים‎ (*сіманім*)
	Молодый гасід
Тексты Галахі, што ся кывают темы:
Тора:	Левіт 19:27
Вавилонськый Талмуд:	Маккот 20a
Мішне Тора:	Авода Кохавім 12:6
Шулхан Арух:	Йорег Деа 181

Пийцликы, пийсы авадь пиїсы по-русинськы, пейот по-гебрийськы, (Єврийськый: פֵּאוֹת, романізовано: pēʾōt, "куткы") авадь паєс ( ),то є гебрийськый выраз, што значит боковині волося авадь бакы. Пийцликы носит дакотра часть хлопу в ортодоксалнуй гебрийськуй сполочности, бо то базовано на товмачіню Танаха про заказаня брытити «куткы» головы. Слово «пеа» узначат «куток, бук, край». У рузных традіціях, ги гаридійські авадь гасідські, єменські тай хардалські, сут не єднакі стилі пийцлику. Єменські гебриї называвут тоты боковины «сіманы» (Гебрийськый: סימנים), дословно «знакы», бо довгі закручині пийцликы были узнаков удлічаня уд негебрию в єменськуй сполочности.

Рабинськоє товмачіня

Причина

Подля Маймоніда, голіня боковин было паґанськым звыком.^[1]

Спеціфіка

У Торі ся пише: «Не обріж куткы головы свойої (Єврейськый: פֵּאוֹת)». Слово «пеа» было вытовмачено ги волося сперед ухами, што ся тягнут пудскулю аж до носа (Талмуд – Маккот 20а). Мішна вытовмачила, што правило ся кыват лем хлопу.^[2] Тым ся в даякых хробах став звык позволяти волосьом над ухами рости тай звисати в локончі авадь кругачі. У галахічнуй літературі є много діскузій за точну локалізації пийцлику і способу, як їх не мож выдаляти.^[3]

Спеціфіка по громадах

Кідь ся кабалістічні вчіня поширили на словлянські теріторії, звык носити пийцликы став ся прийнятым і там. У 1845 годови Російска імперия заборонила тоту практіку.^[2]

Крымскі караїмы не носили пийцликы, зато крымські татары называли їх «зулюфсыз чюфутлар» («жыды без пийцлику»), обы удрузнити їх уд крымчаку, котрых называли «зулюфлы чюфутлар» («жыды із пийцликами»).^[4]

Многі гасіды і єменські гебриї («тиймани») дозволявут свойим пийцлика рости доста довгыми. дакотрі гаридійські хлопы тоже удрощувут пийцликы, айбо обрізувут їх або закладавут за уха.^[4]

Навіть у сполочностях, де ношіня пийцлику не є звычным діля хлопк, молоді хлопці часто удрощувут їх аж до віка бар-міцвы.

Стилі

Довжина і догляд за пийцликами рузнят ся миже гебрийськыми сполочностями.

Єменські євреї

Дакотрі традіційні єменські гебриї все носят довгі тай тонкі закручині локоны, што часто сягавут аж до горішньої части рукы. Зона, де росте волося і де зачинат ся локон, выглядає акуратно тай чисто.

Гасідські ґрупы

Сатмарські гебриї мавут товсті пийцликы, айбо часто закладавут їх за уха.
Белзькі гасіды обкручувут свої пийцликы кругом уха тулько раз, кулько гія, без убрізаня.
Многі гасіды Бреслава носят довгі закручині локоны, так як їхньый рабин Нахман із Бреслава. Айбо инші носят рузні стилі, удповідно ид навчінь рабина Нахмана, што не вшиткы мавут носити єдностайне вбраня.^[5]
У гасіду Хабад-Любавичc пийцликы не сут очевидні, айбо еґзістуют. Доста, обы было волося кругом уха і за ним, якоє мож выдергнути – то ся лічат пийцликы.
Дакотрі гасіды Ґур пуддыймавут свої пийцликы уд скронь і прячут їх пуд ярмулку. Инші, особливо в Израільови, позволявут їм висіти.
Скер гасіды закручувут свої пийцликы в збиті локоны і лишавут їх выступати сперед ухом.

Булшость иншых гасіду носит свої пийцликы долу і закручині.

Литвакські ґрупы

Литвакські гебриї май мало вплинуті кабалістічными практікама, айбо усокочувут пийцликы в дакотрых варіантах стиля:

Литвакські гебриї часто обрізувут пийцликы, айбо лишавут пару волосин неубрізаных і закладавут їх за уха. Тот стиль май докладно видный у студенту єшивы котрі даколи выдалявут тоты неубрізані волосины, коли у них выроставут бакы.
Члены руха Бріск розчисувут волося прямо долу, обыкновено аж до мочкы уха; пораз частину пийцлику не кбрізувут і закручувут їх назад за уха.