Перейти до вмісту

Отто фон Бісмарк

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Отто фон Бисмарк)
Отто фон Бісмарк
Otto von Bismarck
Чинность політік, дипломат, правник, офіцер, писатель, Однорічник
Горожанство Кральовство Пруссия, Німецький Райх
Уроджѣня 1 апріля 1815
Упокоеня 30 юлія 1898
Причина смерти лёгочный паралич
Похованя: Мавзолей Бисмарка 20797 

Ошкола Plamannsche Erziehungsanstalt, Евангелическая гимназия Серого монастыря, Гимназия Фридриха Вильгельма (Берлин), Геттінгенський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма, Königliche Staats- und landwirtschaftliche Akademie Eldena
Праца участковый суд Митте
Участь французько-прусська війна
Duel Vincke c/a Bismarck
Родина Бісмарки
Отець Карл Вильгельм Фердинанд фон Бисмарк
Мати Вільгельміна Луїза Менкен
Брат, сестра Мальвина фон Бисмарк, Бернхард фон Бисмарк
Діти (3) Мария цу Ранцау, Вильгельм фон Бисмарк, Герберт фон Бисмарк
Награды
Рятувальна медаль, орден Вюртемберзької корони, орден Чорного орла, Верховний орден Христа, Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки, Орден Золотого руна, орден Андрія Первозванного, орден Святого Олександра Невського, Pour le Mérite, Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), орден Серафимів, Вищий орден Святого Благовіщення, почесний громадянин Бонна, орден Вильгельма, Большой Крест ордена Непорочного зачатия Девы Марии Вилла-Викозской, орден Святого Станіслава I ступеня, почётный доктор Гисенского университета, Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева, почётный гражданин Кобурга, почесний громадянин
Язык творов Нїмецькый , анґліцькый , французькый
Magnum Opus
Gedanken und Erinnerungen
 Отто фон Бісмарк на Вікіскладѣ
VIAF:46772111; GND:11851136X; LCCN:n79018384; FAST:31284; BNF:12014643j; NLKR/NLC:jn20000600879; OL:OL113602A;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Отто фон Бісмарк (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen; 1. апріль 181530. юн 1898) — быв єден з найвызначнїшых політіків 19. стороча і будователь зъєдноченого Нїмецька. Быв першый міністер Пруска (1862–1890) і першый в рядї нїмецькых канцлерїв (1871–1890). Ёго некомпромісный приступ до рїшіня політічных проблем і авторітатівне выступаня проти парламенту му принесло прозывку Желїзный канцлерь.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.