Осиф Ґаґанець

Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові 1862 - основаный Осифом Ґаґанцьом на основі рекомендації Александра Духновіча з думков підпорити худобых ґрецкокатоліцькых штудентів, будучіх священиків.

Осиф Ґаґанець (*10. апріля 1793, лінія Дукля - Ґорлиці - †22. децембра 1875, Пряшів) - вызначный русиньскый народный обродженецькый дїятель, будитель Русинів, єпіскоп Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії.

Біоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

О. Ґаґанець ся народив в родині вартаща на лінії Дукля - Ґорлиці, быв хрещений 10. апріля 1793 у Вышнїм Тварожцю. Учів ся в основній школї в Бардеёві (1801–1804), ґімназіалны рокы провів у піарістічнім монастырю в столічным місті Шатораля Уйгель (1805–1807). Штудовав філозофію на Великоварадиньскій академії (1811-12) і теолоґію на богословскій семінарії в Тырнаві. За священика быв высвяченый в р. 1816 і за єпіскопа быв менованый папов Ґреґором XVI. другого авґуста 1842 ^[1]. Высвяченый быв в цісарьскій капліцї у Відню, за участи цісарьского двора, мукачевскым єпіскопом Василём Поповічом. Старав ся о выхову священиків-патріотів, якы в часах твердой мадярізації бы доказали свому народови передавати як церьковны, так і народны традіції з ґенерації на ґенерацію. Снажив ся рішати ай соціалны проблемы в єпархії. Силно выступав проти мадярізації Русинів і підпоровав русиньскых народных дїятелїв А. Духновіча і А. Добряньского. В року 1849 го закликали до Дебреціна, де тогды мала резіденцію мадярьска влада і мусив їм пояснити своє дїйствованя. По неуспішній револуції 1848–49 брав участь на готовлїню меморанда А. Добряньского з пожадавками русиньского народа. У септембрі р. 1862 довєдна з А. Духновічом і А. Добряньскым в Пряшові сполузасновав русиньску културну орґанізацію Общество св. Іоанна Крестителя.