Перейти до вмісту

Органы

Матеріал з Вікіпедія
Органы
Є пудкласов орган, sets of open flutes with internal duct without fingerholes, sets of oboes with conical bore, клавишные духовые музыкальные инструменты
Країна походження Старовіке Ґрецько
Описано в Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон, Тлумачний словник Даля, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Музичний словник Рімана, 1901–1904, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Новий енциклопедичний словник, 1911—1916, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Riegrův slovník naučný
Практикується органиста, Калкант, registrant
Робочий список проєкту Вікімедіа Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Класифікація Горнбостеля — Закса 421.222.11+421.222.3+412.1
Точно відповідає http://wordnet-rdf.princeton.edu/wn30/03854065-n
Складники корпус органа, organ console, регистр, швеллер, органна труба, ножная клавиатура, мануал
Не плутати з Órgano, Orgue, Orghen
Галерея Вікісховища Pipe organ
Категорія Вікісховища Pipe organs
Головний шаблон за темою Шаблон:Орган
Основна катеґорія за темов Категория:Духовые органы
Pipe organs
Органы з пятьма мануалами и педалницьов

Орга́ны (лат. organum, Шаблона:Lang-gr — инштрумент, нарядя)[1] — клавесовый музичный инштрумент класа аерофонох.[2] Великы органы перевысшають своима розмѣрами и диапазоном вшиткы иншы музичны инштрументы.

Сучасны органы суть електромеханичным аерофоном. Жерелом звука суть ряды деревяных и металовых труб розличных розмѣров и конфигураций. Робочым мѣстом органисты е шпециална катедра, де суть клавесницѣ — ручны (мануалы), и ножны — педалницѣ. Посредством пак, гомбикох и т. п. органиста годен выбрати регистер, котрый застачить жаданый тембр звучаня.[2]

Аналогичны инштрументы екзистовали в старовѣкых Греции, Римѣ и Византии. Од VII. стороча суть поуживаны в Католицкой Церкви, позднѣйше таксамо в свѣтской музицѣ. Органы нынѣшного вида появили ся од XVI. стороча. Електричный воздухоподаючый механизм появив ся од середины XIX. стороча, до того часу хосновали органовы мѣхы, котры обслуговав помочник органистыкалкант.[2]

Про органы складовали музику И. С. Бах, В. А. Моцарт, Л. Бетховен, Й. Гайдн, Й. Брамс и др.[3]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0
  • Орган (муз. инструмент). // Большая Советская Энциклопедия.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. По латинскы и грецкы надголошеный первый склад.
  2. 2,0 2,1 2,2 Прохоров А. М., с. 937.
  3. БСЭ