Органы
| Органы | |
|---|---|
| Є пудкласов | орган, sets of open flutes with internal duct without fingerholes, sets of oboes with conical bore, клавишные духовые музыкальные инструменты, споруда |
 | |
| Країна походження | Старовіке Ґрецько |
 | |
| Описано в | Еврейская энциклопедия, Брокгауз — Ефрон, Тлумачний словник Даля, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Музичний словник Рімана, 1901–1904, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Новий енциклопедичний словник, 1911—1916, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Slovník naučný |
| Практикується | органиста, Калкант, registrant |
| Робочий список проєкту Вікімедіа | Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений |
| Класифікація Горнбостеля — Закса | 421.222.11+421.222.3+412.1 |
| Точно відповідає | http://wordnet-rdf.princeton.edu/wn30/03854065-n |
| Складники | корпус органа, organ console, регистр, швеллер, органна труба, ножная клавиатура, мануал |
| Не плутати з | Órgano, Orgue, Orghen |
| Галерея Вікісховища | Pipe organ |
| Категорія Вікісховища | Pipe organs |
| Головний шаблон за темою | Шаблон:Орган |
| Основна катеґорія за темов | Категория:Духовые органы |
| Pipe organs | |
Орга́ны (лат. organum, Шаблона:Lang-gr — инштрумент, нарядя)[1] — клавесовый музичный инштрумент класа аерофонох.[2] Великы органы перевысшають своима розмѣрами и диапазоном вшиткы иншы музичны инштрументы.
Сучасны органы суть електромеханичным аерофоном. Жерелом звука суть ряды деревяных и металовых труб розличных розмѣров и конфигураций. Робочым мѣстом органисты е шпециална катедра, де суть клавесницѣ — ручны (мануалы), и ножны — педалницѣ. Посредством пак, гомбикох и т. п. органиста годен выбрати регистер, котрый застачить жаданый тембр звучаня.[2]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Аналогичны инштрументы екзистовали в старовѣкых Греции, Римѣ и Византии. Од VII. стороча суть поуживаны в Католицкой Церкви, позднѣйше таксамо в свѣтской музицѣ. Органы нынѣшного вида появили ся од XVI. стороча. Електричный воздухоподаючый механизм появив ся од середины XIX. стороча, до того часу хосновали органовы мѣхы, котры обслуговав помочник органисты — калкант.[2]
Про органы складовали музику И. С. Бах, В. А. Моцарт, Л. Бетховен, Й. Гайдн, Й. Брамс и др.[3]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0
- Орган (муз. инструмент). // Большая Советская Энциклопедия.
