Оравскый замок

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суть иншы вызнамы → Орава.

Оравскый замок, цѣлковый выгляд 49°15′42″N 19°21′32″E / 49.26167°N 19.35889°E / 49.26167; 19.35889

Оравский замок, (словац.) Oravský hrad, (мад.) Árva vára — замок в Словакии в селѣ Оравскый Подзамок, вызнамна доминанта региона Орава, еден з перворядных памятникох замковой архитектуры Словакии, храненый народный памятник културы.[1]

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Замок лежить о 10 км на сѣверовыход од Долного Кубина, в катастрѣ Оравского Подзамку, над рѣков Орава, на около 100-метровой вышкы скалѣ.

История[едітовати | едітовати жрідло]

Акварел Томаса Ендера, сса. 1860

Перва документална упоминка Оравского замка датована роком 1267.[2] Замок тогды належав кралю Бейлови IV., пак дале його наступникам. Од року 1370 замок мав статус жупного замка, а в ньому з кральового повѣрѣня владли замковый жупан (árvai várispán). В року 1484 краль Матяш Корвин поклав за жупана свого немалженского сына Яноша Корвина и даровав му грофску титулу, аж в року 1495 (по смерти Матяша Корвина) тоты, въедно з иншыма маетками одняв му магнат Иштван Заполяи.[3] В року 1556 замок достала до тырвалой держбы родина Турзовцьох (Thurzók) за 18 338 золотых, аж покля им кральовскый двор выдаткы не верне, а од року 1606 — уже яко дѣдичный маеток «за мечом и кудельов». В року 1621, коли выгасла мужска линия рода, женска линия, 7 сестер, створили тзв. Оравскый компосесорат (Оравске замкове панство), маеткы котрого ся все справовали выбраным справцьом: так ся удало захранити и успѣшно розбудововати замок, а в року 1868 ай отворити ту музей, еден з найстаршых в Словакии. По Другой свѣтовой войнѣ маеток панства быв знародненый.

Части замка[едітовати | едітовати жрідло]

Оравскый замок ся складать з трьох части:

  • горный замок — найстарша часть з XIII. стороча;
  • середный замок — XV.XVI. стороча, каштель Корвина, каштель Яна з Дубовця, обытна турня;
  • нижний замок — найновша часть, каштель Турзовцьох, каплиця св. Михаила и фара, административны будовы и архив, оборонны первы, другы и третѣ замковы ворота.

Интересны факты[едітовати | едітовати жрідло]

  • В середньом замку в скалѣ выбитый 91-метровый колодязь з питнов водов.
  • В часѣ Другой свѣтовой войнѣ нѣмецкы войска зрядили в замку артилерийску дозорну точку, але як на ню выпалили салву совѣтскы «катюшы», забрали ся гет, жебы не ризиковати пошкоджѣня цѣнной памяткы.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Официална сторона
  2. Oravský hrad | Hrady, zámky, kaštiele a ostatné pamiatky na Slovensku
  3. Révai nagy lexikona, том 2, сс. 143–144.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Oravský hrad на словеньскій Вікіпедії.