Нїмецька окупація Чехословакії
.jpg)
Нїмецька окупація Чехословакії, чеш. Německá okupace Čech a Moravy — вто воєнна окупація нацистськов Нїмеччинов території Чехословакії, або ж Богемії, Моравії и Силезії, яка до сього момента не была окупірована и анексірована Нїмеччинов и Польшов. Окупація проходила из 14.[1][2] и до 16. марта 1939. В результатови окупірована територія была анексірована Нїмеччинов, и быв вчиненый автономный Протекторат Богемія и Моравія, выголошеный 16. марта 1939 декретом про созданя Протектората Богемія и Моравія. Окупаціонна Нїмеччина нарушила Мюнхенськоє договореня, якоє она сама и проголосила 30. септембра 1938 года.[3]
У нїмецькуй літературі того часа писали про Zerschlagung der Rest-Tschechei (розрыв другої части Чехії), и так само Griff nach Prag (досягненя Прагы) вадь Erledigung der Rest-Tschechei (заселеня другої части Чехії).
Из никаня межинародного и чехословацького права, йсе была замаскована форма противозаконної анексії, законнов владов (уже май тош признанов Союзниками) влада в изгнаньови в Лондонї, президентом якої быв Едвард Бенеш. Из точкы никаня Нїмеччины того часа, йсе была законна и мирна окупація, закладена на совміснуй декларації влад Чехословакії и Нїмеччины уд 15. марта 1939 года. В туй декларації Чехословакію разниковували як штучну державу, аісторичиськы вылучали чиські зимлї из животного простора нїмецького народа, внутрїшньо небируючый существовати и являючый огнищом нестабільности, грозячый европейському мирови.
Декларація независимостї Словакії и окупація Пудкарпатської Русї
[едітовати | едітовати жрідло]Уд фебруара 1939 было сформіровано сїм воєнных частий, які были готові ид походам. Чекаємоє кликаня словаку про допомогу Нїмеччины не оправдав ся. Пусля окупації автономної Словакії 9. марта 1939 чеськов армійов (Пуч Гомола) Адольф Гітлер пробовав принудити дїючого премєр-міністра Словакії Йозефа Тіса, котрый пришов 13. марта в Берлін. У протиположному случайови територія Словакії мусіла быти роздїлена помежи Польшов и Мадярщинов.[4]
Рейхміністер иностранных дїл Йоахам фон Ріббентроп сообщив про приближеня мадярської армії ид Словацькым границям. Йозеф Тісо не хотїв принимати такоє рішеня сам, и завто было дозволено порадити ся из членами Словацького парламента. На другый динь, 14. марта, зобрав ся словацькый парламент и єдногласно проголосовали за независимость Словакії. У тот самый динь парламент у Братиславі прочитав маніфест независимостї первої Словацької републікы.[4]
В нїмецькуй пресї ся обявила серія статий про насильнї напады проти Нїмцю и Словаку у Чехословакії. Конечный термін напада нїмецької армії Гітлер становив на 15. марта в 6. часу рана. Герман Ґьорінґ 13. марта быв выкликаный в Берлін письмом Гітлера из свого отпуска в Санремо, прибыв у Берлін 14. марта.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Německá okupace Čech, Moravy a Slezska на чеській Вікіпедії.
- ↑ Svědectví Jindřicha Káni o obraně Čajánkových kasáren v Místku 14. března 1939 (по česky). Občanské sdružení PANT. 2010-04-03. http://www.moderni-dejiny.cz/clanek/svedectvi-jindricha-kani-o-obrane-cajankovych-kasaren-v-mistku-14-brezna-1939/.
- ↑ 14. března: Wehrmacht na Slovensko? Ne. Do Ostravy! (по česky). Tyden.cz. 2009-03-14. http://www.tyden.cz/rubriky/domaci/historie/pod-ochranou-rise/14-brezna-wehrmacht-na-slovensko-ne-do-ostravy_109933.html.
- ↑ Trauma Mnichova (по česky). Aktualne.cz. 2013-09-24. http://aktualne.centrum.cz/blogy-a-nazory/komentare/clanek.phtml?id=791091.
- ↑ 4,0 4,1 Pacner (2012), s. 133–139