Нїмецька окупація Чехословакії

Адольф Гітлер в Пражському Градови

Нїмецька окупація Чехословакії, чеш. Německá okupace Čech a Moravy — вто воєнна окупація нацистськов Нїмеччинов території Чехословакії, або ж Богемії, Моравії и Силезії, яка до сього момента не была окупірована и анексірована Нїмеччинов и Польшов. Окупація проходила из 14. и до 16. марта 1939. В результатови окупірована територія была анексірована Нїмеччинов, и быв вчиненый автономный Протекторат Богемія и Моравія, выголошеный 16. марта 1939 декретом про созданя Протектората Богемія и Моравія. Окупаціонна Нїмеччина нарушила Мюнхенськоє договореня, якоє она сама и проголосила 30. септембра 1938 года.

У нїмецькуй літературі того часа писали про Zerschlagung der Rest-Tschechei (розрыв другої части Чехії), и так само Griff nach Prag (досягненя Прагы) вадь Erledigung der Rest-Tschechei (заселеня другої части Чехії).

Из никаня межинародного и чехословацького права, йсе была замаскована форма противозаконної анексії, законнов владов (уже май тош признанов Союзниками) влада в изгнаньови в Лондонї, президентом якої быв Едвард Бенеш. Из точкы никаня Нїмеччины того часа, йсе была законна и мирна окупація, закладена на совміснуй декларації влад Чехословакії и Нїмеччины уд 15. марта 1939 года. В туй декларації Чехословакію разниковували як штучну державу, аісторичиськы вылучали чиські зимлї из животного простора нїмецького народа, внутрїшньо небируючый существовати и являючый огнищом нестабільности, грозячый европейському мирови.

Декларація независимостї Словакії и окупація Пудкарпатської Русї

Уд фебруара 1939 было сформіровано сїм воєнных частий, які были готові ид походам. Чекаємоє кликаня словаку про допомогу Нїмеччины не оправдав ся. Пусля окупації автономної Словакії 9. марта 1939 чеськов армійов (Пуч Гомола) Адольф Гітлер пробовав принудити дїючого премєр-міністра Словакії Йозефа Тіса, котрый пришов 13. марта в Берлін. У протиположному случайови територія Словакії мусіла быти роздїлена помежи Польшов и Мадярщинов.

Розпад независимої Чехословацької державы

Рейхміністер иностранных дїл Йоахам фон Ріббентроп сообщив про приближеня мадярської армії ид Словацькым границям. Йозеф Тісо не хотїв принимати такоє рішеня сам, и завто было дозволено порадити ся из членами Словацького парламента. На другый динь, 14. марта, зобрав ся словацькый парламент и єдногласно проголосовали за независимость Словакії. У тот самый динь парламент у Братиславі прочитав маніфест независимостї первої Словацької републікы.

В нїмецькуй пресї ся обявила серія статий про насильнї напады проти Нїмцю и Словаку у Чехословакії. Конечный термін напада нїмецької армії Гітлер становив на 15. марта в 6 часу рана. Герман Ґьорінґ 13. марта быв выкликаный в Берлін письмом Гітлера из свого отпуска в Санремо, прибыв у Берлін 14. марта.

14. марта по місії словацького проводника Йозефа Тіса до Берліна словацькый парламент проголосив самостойно Словацьку державу. На Пудкарпатськуй Русї чехословацькі збройнї силы придушовали покус Карпатської Сїчи вчинити переворот. У тот самый динь на Пудкарпатську Русь напали мадярьскі оддїлы, котрі ї поступно до 18. марта окуповали, хуть останнї бої стихли унь 21. марта. Чехословацькі войска и безпекові силы дустали приказ удступати, айбо ще вели тяжкі обороннї бої з мадярьскыми оддїлами. У Празї 14. марта были выпущенї з тюрмы главнї представителї чеського фашистського руха «Влайка». У 13. часу на Пражськый Град прийшло письмо, што Гітлер согласив ся на предложеня президента Еміла Гахы про його візит у Берлін.

14. марта

Будовы Чаянковых касаринь в Містку, де 14. марта 1939 года розмістила ся чиська армія на удпор нїмецькым окупантам

14. марта в 16. часу президент Еміл Гаха выїхав из Прагы до Берліна особливым поїздом, вмістї из ним удїхав и міністер заграничных дїл Хвалковскый. Через час з аеропорта в Рузинї злетїв лїтак, на якому быв полковник Франтішек Моравец из дисятьма офіцерами головного штаба чехословацької армії, які вывозили май важнї матеріалы з тайного архіва. Уже в 17:30 на теріторію Чехословакії вступили перші нїмецькі оддїлы; то была 8. піхотна дивізія, котру сопроводив моторизованый оддїл СС.

Недовго потому ся тото угрупованя стрітило ся из оддїленов 13. ротов III. батальйона 8. пішого полку „Слезськый“, яка была розміщена у провізорных касарнях у Містку. Душло ид бойови, у котрому члены вермахта хосновали и мінометы, и протитанкові гарматы. За короткый час вышші нїмецькі командиры приказали своїм оддїлам зоперти стріляня, бо нїмецькоє командованя бояло ся ескалації конфлікта, што бы противоричило декларованому мирному характерови окупації. Чиські воєннї зоперли бой на приказ верхнього командованя на другый динь. У тому єдиному озброєному выступови Чехословацької армії проти окупації было пораненых 6 чеськых воєнных, на нїмецькуй сторонї были кроме пораненых и мертві.

У 18:40 ґвардія Лайбштандарте СС Адольф Гітлер заняла Моравську Остраву, а безпечностна поліція нараз зачала арештованя «конспіратору» и комуністичных раднику. Причинов приорітетного занятя тої области была її промыслова важность и нїмецькый страх из-за возможностї польського напада. Провокації и беспорядок чеськых Нїмцю продовжовали ся и в Празї, Їглаві, Оломоуцях и Брнови, де брненські Нїмцї пусля переворота, скоро в пувночи 15. марта, заняли важнї будовы у вароши.

15. марта

Еміль Гаха и Франтішек Хвалковськый на ночнуй встрічі з представниками Нїмеччины

Президент Гаха в ракаши из міністром заграничных дїл прийшли до Нової рейх канцилярії (Neue Reichskanzlei) з планом договорити ся про нові отношеня межи Нїмеччинов и останком Чехословакії, надїючи ся, што отношеня Нїмеччины ид недавно образовануй Словацькуй державі стане приміром. Переговоры мали проходити на основі чеськых жадань. Чеська делеґація была прийнята из всьыми протоколарными почестями межи єдным и другым часом ночи. Гаха подяковав Гітлерови, коло котрого сїли Йоахим фон Ріббентроп, Герман Ґерінґ и ґенерал Вільгельм Кейтель, за прикликованьом. Дистанцьовав ся уд Масарика и Бенеша, айбо зажадав дузнати ся за право на самостойноє існованя про свуй народ, ще перед тым, як дустав інформацію, што нїмецькі войска вже вступили на сіверну Мораву. Гітлер у своюй удповідї оголосив, што 15. марта в шість часу рана нїмецька армія вступит на Чеські землї. Тым часом ун заваровав про опор армії вадь простых обывателю. Якшо акція нїмецької армії пруйде без проблем, Чехам мала быти дана великодушна самостойность, автономія и ґарантована слобода.

За два часы переговору Гаха и Хвалковськый вышли з Гітлерової канцелярії и пробовали иззвонити ся Прагов. Тош слїдовали розговоры з Ріббентропом и Ґьорінґом, пуд час якого Ґьорінґ грозив бомбардованьом Прагы з розрущающими наслїдками. При тому в Гахы став ся серцевый приступ, айбо оправив ся по інєкції, яку му дав лїчный дохтор Гітлера Тео Морелл. Телефоном Гаха и Хвалковськый дали інструкції владї про нїмецькі умовы. Коротко перед четвертым часом Гаха пудписав Проголошеня нїмецької и Чеськословацької влады, де кроме другого, казало ся: „Чехоскословацькый президент заявив, же ... кладе судьбу чеського народа и країны з повнов довіров до рук ведучого Нїмецького рейха.“, тота фраза была переформульована Нїмцями з етикетного высказу „... судьба чеського народа є дана до рук рейхського канцлера“, яку Гаха хосновав на зачаткови переговору. Як юрист, Гаха быв бізуный, што юридична цїна пудписаного документа є нульова, бо як президент ун не має конституційного права удказовати ся уд територіального сувернітета. У дїйсности то значило кониць суверенітетови останкам Чехословацької державы, з чого Гітлер выразив задоволеня, бо тым самым дустав документ, котрым тош доказовав другым країнам, што Чехію и Моравію ун взяв мирно, без агресії.

У 3:15 часу зачала ся стріча пражської влады, а в 3:35 впувіли всьым армійськым корпусам бы недавили одпор. У 4:30 пражськоє радіо зачало передавати сообщеня про паруючый ся вступ нїмецькых войск на територію Богемії и Моравії. Населеня має держати спокуй, йти так ги фурт на роботу и чекати послїдуючых сообщеній. Перед тым, як ґенерал Ян Сыровый выдав наказ на капітулацію, начальник головного штаба ґенерал Фіяла з свойої ініціативы приказав стребити тайнї документы. Подобно без приказа изгорі робили и даякі штабы. Бульшость офіцерського корпуса чекали окупацію дисципліновано, лиш из пару символічными проявами одпора.

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Německá okupace Čech, Moravy a Slezska на чеській Вікіпедії.