Нація
Нація (од лат. natio «народ») — є громада людей, якы ся голосять к той самій народности. Гевтым терміном ся в різных країнах і языках выдрізняють начісто іншы соціалны орґанізмы. Особливо ся так выдрізнять міджі політічнов тай етнічнов націов[1].
Дефініція означіня нація
[едітовати | едітовати жрідло]В соціалных науках переважує назор, же нація є соціалный конштрукт. Тзв. конштруктівісты твердять, же нація пак не є обєктівно дана властность, яков бы годно было незалежно становлёвати. Вспачный назор мать прімордіалізм. З погляду модерністічных теорій ся прімордіалізм явить як часть націоналістічной пропаґанды, а як такый мать быти предметом а не резултатом аналізы „націй“ тай націоналізма. Націонална приналежность, значіть народность годен подля конштруктівістічного приступа становлити лем на базї прокламації індівідуа (к якій нації ся голосить). Часто але є нація становлёвана ай подля обєктівных крітерій - найчастїше подля комбінації языка і державной приналежности.
Націонална приналежність є формована на ґрунтї пособлїня різных факторів, передовшыткым ґеоґрафічных тай языковых, а тыж політічных, економічных ай реліґійных. Членів нації векшынов споює тота сама култура, історія і язык, часто ай господарьскый жывот і населена теріторія.
Подля подобной дефініції Сталіна „нація є історічно розвитов, стабілнов громадов языка, теріторії, господарьского жывота і псіхолоґічного склада, котры ся проявують в културній громадї“.[2]
Термін нація ся даґде перекрывать з терміном етнічна ґрупа ці етніка, народность з терміном етніціта.
Термін нація
[едітовати | едітовати жрідло]Слово "нація" (а ёго протиклады в европскых языках) мало і мать дакілько значінь:
- В Европі были середовікы нації, якы загорняли лем політічно прівілеґованы верствы державы. Повідать ся зато даколи о нації політічній ці статусовій.
- В кводлітебнім спередслові Єроніма Празького (1409) описує вшыткы части обывательства.
- В днешнім значіню термін выник у 18. і 19. сторочу в повязаности з промысловов револуціов.
- В множестві языків термін „нація“, сплывать з терміном „народ“.
Слово нація може значіти в другых, неевропскых громадах штось друге. Зато ся придасть наперед дізнати ся містну дефініцію.
Терміны нація і держава выражають дві річі різного характера: веце-менше субєктівну колектівну ідентіти в першім припадї і правнополічный обєкт в припадї другім. Днесь на світї суть націоналны державы і державы мултінаційны, але ай нації, якы свою державу не мають.
Термін нація і націоналізм
[едітовати | едітовати жрідло]Новодобый націоналізм быв із спізнїнём перевзятый на різных місцях нашой планеты, наприклад у выходній Азії спочатку як реакція на аґресію колоніалных держав, і вытворив там шпеціфічны модіфікації, одповідны містным условіям.
Термін нації є потім хоснованый як наприклад средство про веджіня своёй лінії ґруп, якы окрем языка вєдно не мають велё общого (і наперек тому же мали тоты самы общі крітерії — етніка, язык, култура, теріторія, держава).
Оперед слободнїше розумена націонална ідентіта ся бігом 19. стороча "перемінила" на ідеолоґію, націоналізму. Тота ідеолоґія передавать змысел жывота громады і орґанізації єднотливцїв на основі приналежности к нації.
Дакотры соціалны вчены (напр. Ернест Ґеллнер) твердять, же нація не є жрідлом націоналізма, а навспак модерна нація выникла про потребы націоналізма.
Ознакы нації
[едітовати | едітовати жрідло]За єдну ознаку нації є браный тот самый язык. За помочі зашорїня языка до языковых ґруп або родин сьме годны найти близкость дакотрых націй.
За далшы ознакы нації можеме тримати народны звыкы і сокашы. Практікованя традіцій і звычаїв є часто огрожене сучасным способом жытя.
Даколи є як ознака нації брана держава, але лем дакотры державы выникли як державны, бо векшына жытелїв ся голосила к єдній нації. В іншых негомоґенных країнах жыє вєдно много різных націє.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Rychlík Jan, Individuální a kolektivní práva menšin a tzv. právo národů na sebeurčení včetně odtržení, První světová válka, moderní demokracie a T. G. Masaryk, Ústav T. G. Masaryka, Praha, 1995, 206–219
- ↑ Josif Stalin, Marxism and the National and Colonial Question. s. 8. Оріґінал написаный в роцї 1912.
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Národ на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.