Мурянкы
Мурянкы (Formicidae) — родина соціалной хробачі з ряду перетинчастокрылых, надродины Веспоідей. Днесь, описаныма і знаных науцї є понад 12 тис. видів мурянок.
Мурянкы суть нелїтаючіма шпеціалізованыма осами, якы ся розвинули в екстра еволучный конарь в раннім крейдовім періодї мезозойской еры — 110–100 млн. років тому.
Мурянкы утворюють складны соціалны колонії з кастовым лучінём в них. Зокрема одокремлюють кралёвну або матку, яка здатна до розмножіня, робочіх мурянок і вояків. Дакотры виды мають дакілько «шпеціалностей» в кастї. Вшыткы мурянкы в колонії суть бесплодныма самцями, выїмков є лем матка. Самцї ся зъявлюють лем в часї вылїту молодых маток і їх росселїня.
Векшына видів мурянок про свої колонії будують мурянчі копы тыж называны ай кочка, хоць існують виды, колонії котрых ведуть кочовый способ жывота.
Наука, котра штудує мурянкы ся зове мірмеколоґія.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Мурахи на україньскій Вікіпедії.
Вонкашнї лінкы
[едітовати | едітовати жрідло]- Паразит мурах укр.
- Мурахирусс.
- Автореферат Мурашки (Hymenoptera, Formicidae) Палеарктики. (еволюцiя, систематика, фауногенез)
- ЗВИЧАЙНА МУРАХА.- на сайті Станіславівський Натураліст
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.