Мессіна
Мессі́на (італ. Messina, сиц. Missina) (гр. Μεσσήνη) — варош и муніципалітет у Італії, у реґіонови Сицилія, столиця провінції Мессіна. Покровителниця вароша — Діва Марія. Сято вароша — 3 юна.
| Мессіна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Messina | |||||
|
| |||||
| Основны інформації | |||||
| 38°11'37"N, 15°33'15"E | |||||
| Країна | Італія | ||||
| Админединка | Мессіна (Метрополійні міста Італії) | ||||
| Админцентр для | Провінція Мессіна, Сицилійське королівство | ||||
| Засноване | 8 століття до н. е. | ||||
| Жытелїв | 218 786 | ||||
| Розлога | 213,75 Квадратный кілометер | ||||
| Поштовы індексы | 98121–98168 | ||||
| Телефонный код | 090 | ||||
| Надморьска вышка | 3±1 метер | ||||
| Подїл | First Quarter (Messina), Second Quarter, Third Quarter, Fourth Quarter, Fifth Quarter, Sixth Quarter | ||||
| Назва жытелїв | messinese, messinesi, missinisi, missinisa, missinisi, mesinezo, mesinezi | ||||
| Братьскы міста | Кронштадт | ||||
| Покровитель | Евстафия Калафато | ||||
| Історія | timeline of Messina | ||||
![]() | |||||
| Містьскый уряд | |||||
| Вебова сторінка | https://www.comune.messina.it/ | ||||
| Пріматор | mayor of Messina | ||||
Мессіна розміщена на далечині близко 490 км на юго-выход уд Рима, 195 км на выход уд Палермо. Обывательство — 240 414 особ (2014)[1]. Каждорӯчный фестиваль проходить 3 юна и 15 авґуста.
Назва
[едітовати | едітовати жрідло]Історія
[едітовати | едітовати жрідло]
Мессіна основана грецькыми колоністами из Халкіды на місті поселеня племени сікулӯв близко 730 до н. е. и раз называла ся Занкла (др.-грец. Ζάγκλη уд др.-грец. ζάγκλον — серп) позад формы гавани пиля ниї. У V сторочу до н. е. принадлежала Афінам и розвила ся у торговый варош. Близко 493 до н.е переименована и одержала назву Мессана на честь грецькой Мессены на югови Пелопоннеса. У уӯнци V ст. до н. е. у варошови правив знамый тиран Скіфге ставленик Гіппократа, тирана Гелы.
У 396 до н.е. варош розореный карфагенянами, при Діонісіёви Сиракузькому удстроєный наново.
У 312 до н.е. Мессіна попала пуд власть Агафокла, а у 288 до н.е. захвачена бунтарьными кампанійськыми наёмниками на службі Сиракуз — мамертинцями («сынами Марса»).
Из первой Пуньской во̄йны лишила ся у руках Рима.
Вичӯр 28 децембра 1908 року варош быв почти повнӯстю зничтоженый землетрясом и вызваным тым цунамі, у резултатови чого умерло близко 100000 особ и знищена векшына стародавньых архітектурних памняток.
У юнови 1955 року тут проходила Мессінська конференція 1955 — конференція шести країн Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС), яка стала поворотним моментом в історії європейської інтеграції.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Транспорт
[едітовати | едітовати жрідло]Знамі Родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Джузеппе Прінці (1825—1895) — італійський скульптор
- Тано Чимароза (1922—2008) — італійський актор, режисер, сценарист
- П'єтро Джованні Доннічі (* 1954) — італійський дипломат.
Ґалерея
[едітовати | едітовати жрідло]- Porta Grazia, ворота стародавнёї кріпости.
- Фонтан Дженнаро, Ріналдо Бонанно (1590)
- Башта Лампаш, Джованні Анджело Монторсолі (1557)
- Площадь дел Дуомо до катастрофы 1908 року.
- Протока кой ся змирькать, вид иы Гандзірі.
- Ґіґанты Мата и Ґрифон, леґендарні основателі вароша, сперед пляцом Zanca
- Вид на старый варош и порт.
- "Знятя из креста" фламандського художника Коліджін де Котера, краёзнавчый музей.
- "Фома Невіруючый", Алонсо Родрігес, XVI ст., Кранзнавчый музей.
- «Введениє у храм" Джироламо Алібранді, XVI ст., Краёзнавчый музей.
- "Рождіня Моисея", Джон Туккарі, XVI ст., Краёзнавчый музей.
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Мессіна на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архівна копія з оріґінала зроблена 26 червня 2015. https://web.archive.org/web/20150626150429/http://demo.istat.it/bil2014/index.html. [перевірено 25 грудня 2014].ит.
