Перейти до вмісту

Лиска чорна

Матеріал з Вікіпедія
Лиска чорна
Гнїздо лискы чорной з молодятами
Fulica atra

Лиска чорна (Fulica atra, сін. Fulica prior) є середнё великый плаваючій птах з родины ru:Пастушковые шыроко росшыреный на великій теріторії Індонезії, в Індонезії, Австралії і северній Африцї.

  • Довжка тїла: 37 - 42 цм
  • Роспятя крыл: 70 цм
  • Вага: 0,6 - 1,2 кґ
Лиска чорна

Лиска чорна мать робустне тїло цїле зароснуте чорным пірём. Другой фарбы є лем білый шпіцятый дзёбак і чоловый щіток, червены очі і сивы ногы, на котрых не мать плавачі бланы, але лем скоркове лемованя. Міджі поглавями є слабо вывинутый сексуалный діморфізм. Самець мать о дашто векшый чоловый щіток як саміця, фарбов ся од ся не одрізнятюь. Незрїлы птахы суть фаребнїшы, хыбує їм щіток на чолї і мають на біло зафарблену передню часть горла. Чоловый щіток бывать навеце о дакус векшый на ярь як на осїнь. Як плаве та лиска махать головов черяво допереду і дозаду і перед потоплїнём учінить якусь „щіпку“.

Лиска чорна є тіпічным обывателём стоячіх вод вшыткого тіпу, в містах єй можеме збачіти передовшыткым в зимі, коли одлїтать на парковы озерка. Часточно є перелїтна. Часть европской і азійской популації міґрує на юг і запад і опущать уж замерзнуты воды.

Страву глядать передовшыткы у водї і творять єй вшелиякы виды водяных рослин, малы водны жывотны ці припадно части рослин роснучіх на берегу. Як є выполошана, з цяпканём ся наперед розбігне по водї і масівно трепе крылами. То може навести ефект, же не знать добрї лїтати але є то спачнї і найчастїше ся докаже при їх многораз довгых міґраціях.

Лиска чорна належыть міджі релативно голосны птахы з богатов шкалов звуків. Найвеце ся озывать в часї гнїздїня або выполошаня, причім саміця ся озывать храплявым „кев“ і самець острым „пікс“ або „пссссі“.

В часї розмножованя ся у самцїв лискы чорной проявує незвычайна аґресія і масівне боронїня свого теріторія, котре тырвать аж до кінце гнїздїня. Островковисте і горбкове гнїздо собі будує з водяных рослин, конаріків і терстины і все є уміщене в тїсній близкости воды. Велё раз будує іщі єдно гнїздо про переспаня або оддыху дорослых птахів. Гнїздить од апріля до мая і кладе 6 аж 15 білочорных яєць. Молодята ся лягнуть по 22 днях і суть кормлены обомі родичами. При недостатку стравы ся але у дорослых екземпларів обявує незвычайна аґресія в подобі силного клюваня, котре може дійти аж к усмерчіню дакілько молодят.[1] Релатівно довговікый вид, може ся дожыти і веце як 15 років.

  1. Attenborough, David, Life of Birds, ISBN 978-0-691-01633-7.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Lyska černá на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.