Лес

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесы в Европѣ

Лес, (англ.) loess, aeolian soil, brickearth limon; (нѣм.) Löss / Lößконтинентална еднородна, обычайно непасмовита, пухка седиментна горнина плово-жовтого колору з вапняниково-пѣсковатыма включѣнями, зложена переважно порошистыма зеренками. [1][2]

Характеристика[едітовати | едітовати жрідло]

Пороватость 40–55 %. Характерный значный став карбонатох калция. Обсяг порошистых зеренок (великости 0,05–0.005 мм) в лесѣ — над 60 %. Складать ся переважно зоз зерен кварцу, польовых шпатох, слюд. Обсягуе мушлѣ тай кости и зубы ссавцьох. Легко розмокать и розмывать ся: при силном звогчѣню в товщах лесу взникають осѣданя, грозны про ставебництво. Ропознавають "студеный" лес (зоз слѣдами вѣчно замерзлой землѣ) и "теплый". Лес росширеный в Европѣ, Азии, Сѣверной и Южной Америцѣ, переважно в степовых и полупустынных районах мѣрного пояса. Грубость лесу мѣнять ся од единиць до даколькых соток метрох (в Китаю и Середньой Азии до 400 м), горнина в сподных горизонтах силно збита. Особливость лесу — наглый спад моцности штруктурных повязань при звогчѣню, што веде до вывою лесового псевдокарсту, утратѣ носных властностей грунтох, взнику ссувох и подобне. Лесы занимають до 2/3 плох во степовых и лѣсостеповых зонах.[1]

Походжѣня[едітовати | едітовати жрідло]

Дискузия о походжѣня лесу держить уже над 150 рокы. Його приписовали оддѣяню вѣтру, дождьовых и топленых снѣговых або глечерных вод, вывѣтрьованю або периодичным промерзаням материнской горнины, вулканизму, козмичному порохови, усѣдованю в рѣках, озерах и морях. Популарны суть теории вѣтрового, грунтового и комплексного походжѣня лесу.[1][2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Білецький В. С.: Лес //Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. — Донецьк: Донбас, 2007 Том 2. ISBN 57740-0828-2 (укр.) С. 22
  • Петров О.В. (гл. ред.) Геологический словарь в трех томах. Изд. третье. — СПб.: Изд-во ВСЕГЕИ. ISBN 978-5-93761-246-5 (русс.) С. 134 Одчитане: 2021-02-06
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Білецький В. С.
  2. 2,0 2,1 Петров О.В.