Перейти до вмісту

Метер

Матеріал з Вікіпедія

Метер є основна єдиніця довжкы, ёго штандартна значка є м.

Дефініція метра (із сістемы SI): Метер є довжка, котру перейде світло во вакуу за 1/299 792 458 с.

З насобків і  дїлів метра ся найчастїше хоснують наступны:

Аттометер (значка ам) 10−18 метрів, рядом одповідать великости кварку

Фемтометер (значка фм), 10−15 метрів або 1 біліардтина метра, є довжкова єдиніця хоснованя в ядерній фізіцї, бо рядом одповідать великости атомового ядра. Ядерны фізіци єй на учтивость Енріка Ферміго неофіціално зовуть фермі (не мусять ани завести нову значку, бо „фм“ одповідать обидвом назвам).

Пікометер (значка пм) є довжкова єдиніця, 10−12 ці біліонтина метра.

Напр. радіус атома гелія є 31 пм.

Нанометер (значка нм) є довжкова єдиніця, 10−9 ці 1 міліардтина метра.

Напр. одлеглости атомів в певных латках суть рядово зломкы (тіпічно четвертина аж пятина) нанометра.

Мікрометер (значка µм або мкм) є довжкова єдиніця, 10−6 ці 1 міліонтина метра.

Напр. капка молгы мать дас 10 µм.

Міліметер (значка мм) є довжкова єдиніця, 10−3 ці 1 тісячіна метра.

Удаваня розмірів в міліметрах є ужыване наприклад в конштрукції машын. В міліметрах за становленый час ся тыж удавать тыж множество доджу в метеоролоґії. Єден міліметер доджу значіть, же на каждый квадратный метер нападав єден літер.

См. тыж: Центіметер

Центіметер (значка цм) є довжкова єдиніця, 10−2 ці 1 стотина метра.

Удаваня розмірів в центіметрах бывало ужыване наприклад у ставебницьтви, згруба в половинї 20. стороча ся але перешло на міліметры. В центіметрах ся тыж удавають вышкы уровни водных токів.

Деціметер (значка дм) є довжкова єдиніця, 10−1 ці 1 десятина метра.

Кілометер (značka km) є довжкова єдиніця, 103 ці 1 тісяч метрів.

Удаваня оддалености в кілометрах є ужыване наприклад в транспортї.