Ласлов Біров
Ласлов Біров | |
---|---|
мад. Bíró László József | |
Ласлов Біров, приблизно 1978. рук | |
Чинность | вынаходник, новинарь, скулптор |
Горожанство | Мадярьско |
Уроджѣня | септембра 29., 1899 |
Будапешт, Австро-Мадярська імперія | |
Упокоеня | октобра 24., 1985 (86 р.) |
Буенос-Айрес, Арґентина | |
Награды | |
Національна зала слави винахідників США | |
Ласлов Біров на Вікіскладѣ VIAF:11837431; GND:124864384; LCCN:nb2008004332; NLKR/NLC:mzk2013797639;
|
Ла́слов Бі́ров (мад. Bíró László József; при рожденьови László József Schweiger; по латиноамериканськы записаный ги Ladislao José Biro; 29. септембра 1899, Будапешт – 24. октовбра 1985, Буенос-Айрес) быв мадярсько-арґентинськый вынаходник, журналіста. Запатентовав першый комерційно успішный модел ґулькової авторучкы. Технічно не быв вынаходником такої першої кулькової ручкы — єї перед 50 роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови.
Біоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Ласлов Біров ся родив у рокови 1899 у мадярсько-жидувськуй файті у Будапештови за Австро-Мадярської імперії.[1] Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger),[2] мамка — Янка (дівоча фамелия Улман).[3] Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на Мадярах.
Вынайденя кулькової ручкы
[едітовати | едітовати жрідло]Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня ручков-пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець такої ручкы.
У 1931. рокови Біров презентовав першый свуй модел кулькової ручкы на Межинароднуй будапештськуй выставци.[4] Над ним Ласлов робив из своим братом, хеміком Дєрдьом;[5] они ся догадали покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра ся слобудно крутила тай, обертавучи ся, наберала щи чорнило из картріджа, у тот рувно час давучи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяку ручку у 1938. рокови у Парижі.
У часі Другої світової войны, у рокови 1943 браты Біровы уєдно из їхньым цімбором тай будучным бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націштув у Арґентину. Туды їх закликав товдышньый президент крайины Авґустін Хусто — ун ся спознав из Біровом на вакаційох у Юґославії тай почудовав ся из чудної серсамы на писаня.[6] 17. юнія 1943 они зареєстровали у США патент №2390636,[7] тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькова ручка так ся и кличе, birome; сесе слово по суті ся чинит из складеных до вороха фамелий Біров тай Мейне.
У рокови 1945 Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив ручку своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100 міліардув кульковых ручок у всьому світови.
Смерть тай дідузнина
[едітовати | едітовати жрідло]Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у рокови 1985.[8]
У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, 29. септембра.
У подакотрых краинах кулькову ручку дотеперь знавут пораз кликати „biro“, до них ся удносят Споєноє королювство, Ірландія, Австралія, Італія;[9][10] хоть тото зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“.
29. септембра 2016 компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ. спеціалный сяточный малюнок, посяченый Ласлову Бірову.[11]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről (по мадярськы). mszh.hu. Hungarian Patent Office. http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html. [перевірено 2008-07-22].
- ↑ László Bíró (по анґліцькы). 29 September 1899. https://www.geni.com/people/L%C3%A1szl%C3%B3-B%C3%ADr%C3%B3/6000000037993001509.
- ↑ Janka Ulmann (по анґліцькы). 1873. https://www.geni.com/people/Janka-Ulmann/6000000037993408035.
- ↑ Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről (по мадярськы). mszh.hu. Hungarian Patent Office. http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html. [перевірено 2008-07-22].
- ↑ Stoyles, Pennie; Pentland, Peter (2006) (по анґліцькы). The A to Z of Inventions and Inventors. 케이론교육. pp. 18. ISBN 1-58340-790-1. https://archive.org/details/atozofinventions0006stoy. [перевірено 2008-07-22].
- ↑ Inventor of ball-point pen dies (по анґліцькы). Lawrence Journal-World. October 25, 1985. https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628. [перевірено July 1, 2024].
- ↑ US2390636 "Writing Instrument" (по анґліцькы). US Patent Office. https://docs.google.com/viewer?url=patentimages.storage.googleapis.com/pdfs/US2390636.pdf. [перевірено 2013-08-05].
- ↑ Inventor of ball-point pen dies (по анґліцькы). Lawrence Journal-World. October 25, 1985. https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628. [перевірено July 1, 2024].
- ↑ Room, Adrian (1983). Dictionary of Trade Name Origins. Routledge. pp. 41. ISBN 0-7102-0174-5. https://archive.org/details/dictionaryoftrad00room. [перевірено 2008-07-22].
- ↑ Biro (по таліянськы). nell'Enciclopedia Treccani. http://www.treccani.it/enciclopedia/biro/. [перевірено 2013-05-22].
- ↑ Ladislao José Biro's 117th birthday (по анґліцькы). https://doodles.google/doodle/ladislao-jose-biros-117th-birthday/. [перевірено 2016-09-29].