Ласлов Біров

Ласлов Біров;
	мад. Bíró László József
	; Ласлов Біров, приблизно 1978. рук
Чинность	вынаходник, новинарь, скулптор
Горожанство	Мадярьско, Угорьско
Уроджѣня	септембра 29, 1899
	Будапешт, Австро-Мадярська імперія
Упокоеня	октобра 24, 1985 (86 р.)
	Буенос-Айрес, Арґентина
Награды
	Національна зала слави винахідників США
	Ласлов Біров на Вікіскладѣ; VIAF:11837431; GND:124864384; LCCN:nb2008004332; NLKR/NLC:mzk2013797639; ;

Ла́слов Бі́ров (мад. Bíró László József; при народжіньови László József Schweiger; по латиноамериканськы записаный ги Ladislao José Biro; 29. септембра 1899, Будапешт – 24. октовбра 1985, Буенос-Айрес) — мадярсько-арґентинськый вынаходник, журналіста. Запатентовав першый комерційно успішный модел кулькової авторучкы. Технічно не быв вынаходником такой першої кулькової ручкы — єї перед 50 роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови.

Біоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Ласлов Біров ся родив у рокови 1899 у мадярсько-жидувськуй файті у Будапештови, у Австро-Мадярськуй імперії. Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger), мамка — Янка (дівоча фамилія Улман). Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на Мадярах.

Вынайденя кулькової ручкы[едітовати | едітовати жрідло]

Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня ручков-пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець такої ручкы.

У рокови 1931 Біров презентовав першый свуй модел кулькової ручкы на Межинароднуй будапештськуй выставци. Над ним Ласлов робив из своим братом Дєрдьом, хеміком; они ся догадали покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра ся слобудно крутила тай, обертаючи ся, наберала щи чорнило из картріджа, у тот рувно час даючи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяку ручку у 1938. рокови у Парижі.

У часі Другої світової войны, у рокови 1943 браты Біровы уєдно из їхньым цімбором тай будучным бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націштув у Арґентину. 17. юнія 1943 они зареєстровали у США патент №2390636, тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькова ручка так ся и кличе, birome; сесе слово по суті є складеными до вороха фамиліями Біров тай Мейне.

У рокови 1945 Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив ручку своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100 міліардув кульковых ручок у всьому світови.

Смерть тай дідузнина[едітовати | едітовати жрідло]

Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у рокови 1985.

У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, 29. септембра.

У подакотрых краинах кулькову ручку дотеперь знают пораз кликати „biro“, до них ся удносят Споєноє королювство, Ірландія, Австралія, Італія; хоть тото и є зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“.

29. септембра 2016 компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ. шпеціалный сяточный малюнок, вінованый Ласлову Бірову.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]