Перейти до вмісту

Ласлов Біров

Зо сторінкы Вікіпедія
Ласлов Біров
мад. Bíró László József
Ласлов Біров держит очкы, мало ся усміхат на камеру, чорнобілый образчик
Ласлов Біров, приблизно 1978. рук
Чинность вынаходник, новинарь
Уроджѣня септембра 29., 1899(1899-09-29)
Мѣсто роджѣня Будапешт, Австро-Мадярська імперія
Упокоеня октобра 24., 1985 (86 р.)
Мѣсто смерти Буенос-Айрес, Арґентина
Мѣсто погребу по кремации урна уміщена на Maldonado cemetary, Уругвай
Ласлов Біров на Викискладѣ

Ла́слов Бі́ров (мад. Bíró László József; при рожденьови László József Schweiger; по латиноамериканськы записаный ги Ladislao José Biro; 29. септембра 1899, Будапешт 24. октовбра 1985, Буенос-Айрес) быв мадярсько-арґентинськый вынаходник, журналіста. Запатентовав першый комерційно успішный модел кулькового пера. Технічно не быв вынаходником такого кулькового пера — тото перед 50 роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови.

Ласлов Біров ся родив у рокови 1899 у мадярсько-жидувськуй родинї у Будапештови за Австро-Мадярської імперії.[1] Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger),[2] мамка — Янка (рожд. Улман).[3] Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на Мадярах.

Вынайденя кулькового пера

[едітовати | едітовати жрідло]
Металова кулькова авторучка из уґравірованым написом „Birome“
Birome, вынайденя Ласлова тай Дєрдя Бірова

Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець пера.

У 1931. рокови Біров презентовав першый свуй модел кулькового пера на Межинароднуй будапештськуй выставцї.[4] Над ним Ласлов робив зо своим братом Дєрдьом, хеміком.[5] Они ся доумили покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра слободно обертавучи ся, наберала чорнило из картріджа, такой подавучи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяке перо у 1938. рокови у Парижі.

У часі Другої світової войны, у рокови 1943 браты Біровы уєдно из їх цімбором тай будучым бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націстув у Арґентину. Туды їх закликав товдышньый президент крайины Авґустін Хусто — ун ся спознав из Біровом на вакаційох у Юґославії тай почудовав ся из чудної серсамы на писаня.[6] 17. юнія 1943 они зареєстровали у США патент №2390636,[7] тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькове перо так ся и кличе, birome; сесе слово по суті ся чинит из складеных до вороха фамелий Біров тай Мейне.

Реклама ручкы „Birome“ у арґентинському журналови „Leoplán“ у рокови 1945. На бокови видко текст: „Nuevo útil para escribir Stratopen "Birome". Nueva palabra para definirlo Esferográfica Automática y escribe con tinta“.
Реклама ручкы Birome у арґентинському журналови Leoplán у рокови 1945

У рокови 1945 Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив кулькове перо своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100 міліардув кульковых пер у всьому світови.

Смерть тай дідузнина

[едітовати | едітовати жрідло]

Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у рокови 1985.[8]

У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, 29. септембра.

У подакотрых краинах (Споєноє королювство, Ірландія, Австралія, Італія[9][10]) кулькове перо дотеперь знавут пораз кликати „biro“. Хоть тото зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“.

29. септембра 2016 компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ. спеціалный сяточный малюнок, посяченый Ласлову Бірову.[11]

  1. Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről (по мадярськы). mszh.hu. Hungarian Patent Office. http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html. [перевірено 2008-07-22].
  2. László Bíró (по анґліцькы). 29 September 1899. https://www.geni.com/people/L%C3%A1szl%C3%B3-B%C3%ADr%C3%B3/6000000037993001509.
  3. Janka Ulmann (по анґліцькы). 1873. https://www.geni.com/people/Janka-Ulmann/6000000037993408035.
  4. Golyó a tollban – megemlékezés Bíró László Józsefről (по мадярськы). mszh.hu. Hungarian Patent Office. http://www.mszh.hu/kiadv/ipsz/199608/biro.html. [перевірено 2008-07-22].
  5. Stoyles, Pennie; Pentland, Peter (2006) (по анґліцькы). The A to Z of Inventions and Inventors. 케이론교육. с. 18. ISBN 1-58340-790-1. https://archive.org/details/atozofinventions0006stoy. [перевірено 2008-07-22].
  6. Inventor of ball-point pen dies (по анґліцькы). Lawrence Journal-World. October 25, 1985. https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628. [перевірено July 1, 2024].
  7. US2390636 "Writing Instrument" (по анґліцькы). US Patent Office. https://docs.google.com/viewer?url=patentimages.storage.googleapis.com/pdfs/US2390636.pdf. [перевірено 2013-08-05].
  8. Inventor of ball-point pen dies (по анґліцькы). Lawrence Journal-World. October 25, 1985. https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19851025&id=XborAAAAIBAJ&sjid=2-UFAAAAIBAJ&pg=5356,6509628. [перевірено July 1, 2024].
  9. Room, Adrian (1983). Dictionary of Trade Name Origins. Routledge. с. 41. ISBN 0-7102-0174-5. https://archive.org/details/dictionaryoftrad00room. [перевірено 2008-07-22].
  10. Biro (по таліянськы). nell'Enciclopedia Treccani. http://www.treccani.it/enciclopedia/biro/. [перевірено 2013-05-22].
  11. Ladislao José Biro's 117th birthday (по анґліцькы). https://doodles.google/doodle/ladislao-jose-biros-117th-birthday/. [перевірено 2016-09-29].