Морозюк
Морозюк або тыж зимородок ці водомороз (Alcedo atthis) є в середнїй великости 16,5 цм великый птах з родины морозюковых (Alcedinidae). Є дуже выразно зафарбленый з помаранчовым сподом і синїм хырбетом. Выразным ознаком є тыж ёго выразно довгый шпицятый дзёбак.
Жыє піля помалы течучіх чістых вод на великій теріторії Европы, Азії а в северній Африцї. В середнїй Европі притім іде о єдиного представителя своёй родины.
Морозюк є векшыну рока самотарьскы жыючій і строго теріторіалный птах. Жывить ся передовшыткым меншыма рыбами, котры їмать стромкым атаком під водов, але в малій мірї ся в ёго стравї обявують і водяны інсекты і зменоводны жывотины. ГНїздить в норах, котры собі сам глубить в стромкых берегах рік, в єдній подкладцї є 5-7 світлых яєць.
Опис
[едітовати | едітовати жрідло]Морозюк є лем дакус векшый як воробель. Росте до 16–17 цм, роспятя крыл мірять 24–26 цм і досягує вагы міджі 40–45 ґ. Мать завалисте тїло, куртый хвіст і ногы, шырокы крыла і дас 4 цм довгый рівный шпицятый дзёбак. Выразный є своїм жаривым зафарблїнём, як ся мірно одрізнять залежыть од єднотливых підвидів.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]
Морозюк жыє скоро в цїлій Европі з выїмков Ісланду, северного шпицю Брітаньскых островів і Шкандінавії. Значно засягує тыж на россяглы теріторії Азії, особливо пак до єй западной, выходной, южной і юговыходной части. Ізоловано пак жыє і в северній Африцї. Ёго ґлобалный ареал притім займать плоху велику дас 24 900 000 km2. Северьскы популації суть переважно стяговавы, птахы з южных областей на своїх гнїздовисках суть по цїлій рік. Стяговавы екземпары зимують в середнїй Европі і Середоморю а дакотры міґрують на далекый африцькый контінент. Азійскы птахы пак зимують в юговыходній Азії. Міґрують передовшыткым през ніч а часто на великы оддалености, наприклад сібірьскы птахы мусять шторік перейти і веце як 3000 км.
Чісленость
[едітовати | едітовати жрідло]В остатнїм часї не быв у ёго популації, яка ся рахує на коло 600 000 парів зазнаґеный пропад высшый як 30 % а зато є зазначеный як мало засягнутый вид. Ёго чісленость є векшынов інакша каждым роком а то особливо залежыть од теплот в зимі.
Біотоп
[едітовати | едітовати жрідло]Жыє близко воды, чістой і богатой на рыбы. З той прічіны можуть морозюкы служыти як індікатор чістой воды. Найчастїше так обывать рікы, потокы, рыбникы, озера, переграды, і мочарї. Бігом зимной сезоны часто лїтать к напівсоленым водам.
Еколоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Морозюл є мильхавый і векшыну рока є самотарьскы жыючій строго теріторіалный птах. В припадї, же ся на ёго теріторії зъявить конкурент, склонить ся, зачне помалы кывати головов з бока на бік і ростягує крыла. К битцї дійде лем малоколи, основана є але на зошмарїню єдного з участників до воды, і ёго притриманя під нёв. Тоты бої суть векшынов без важных зранїнь.
Страва і лов
[едітовати | едітовати жрідло]Жывить ся особливо меншыма рыбами до великости 12 цм, якы в ёго страві занимають 60 - 67 %. Морозюк страчать швыдкым лїтанём велё енерґії і зато мусить поїсти на день тілько їдла як 60 % ёго цїлой вагы.
На жертву стережыть сїдячі на конарю што вісить звычайно 1 - 2 м над водов, в припадї же в околицї не суть ниякы конаря, мусить лїтати понад воду. Як жертву збачіть, вергать ся стромко під водне зеркало, поїмать єй до дзёбака і потім ся назад вертать на свою позорователню.
Уловлену страву наслїдно забивать ударами о конарь і лыґать головов допереду, жебы ся не зранив о рыбячі шупины і плутвы. Годен ся понюрити і метер під уровень воды, звычайно іде так до 25 цм. Успішность лову є низка, лем може кажда десята проба є успішна.
Нестравительна решта, як суть кости, є вылучована в подобі малых сивых вылучків .
Розмножованя
[едітовати | едітовати жрідло]Обі поглавя морозюка поглавно дозрївають у віку єдного рока. Гнїздїня є цїлый рік єдиный час, коли ся не стримує самотарьскы, але в парах, каждый пар притім обгаює теріторію велику аж 1 км.
Властну нору собі глубить на прикрых берегах близко вод. Векшынов бывають уміщены высоко, в дакотрых припадах аж 37 м над воднов уровнёв, дякючі чому є хранене перед много предарорами, як суть наприклад ласичкы.
Гнїздить од мая до септембра, шторік мать притім 1 -2 покладкы яєць. Кладе 5 - 7 білых, 22 x 19 мм великых і 4,3 ґ тяжкых яєць (з того 5 % творить шкарупина), на їх інкубації, як тырвать 19 - 21 днїв ся черяво дїлять обомі родічі. Выїмков суть лем ночі, коли на яйцях сидить лем саміця.
Одказы
[едітовати | едітовати жрідло]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Ledňáček říční на чеській Вікіпедії.