Залцбурґ (земля)

Матеріал з Вікіпедія
Залцбурґ
(Salzburg)
федерална земля
Прапор
Герб
Штат Прапор Австрії Австрія
Головне місто Залцбурґ
Найвысшый верьх Ґросвенедіґер
 - вышка 3674 м н. м.
Розлога 7154,23 км² (715 423 га)
Обывателїв 534 270 (1.1.2014)
Густота 74,68 жыт./км²
Голова Ґабі Бурґшталлер (SPÖ)
ISO 3166-2 AT-5
Поділ 1 статутарный варош,
5 окресув
Поселеня 119 (из того
11 варошув и
24 торгові общины)
Залцбурзька земля в границях Австрії
Залцбурзька земля в границях Австрії
Залцбурзька земля в границях Австрії
Вебова сторінка: www.salzburg.gv.at

Залцбурґ (по нім. Salzburg) се єдна з девятёх земель Австрії в її середнюй части. Офіційно ся кличе Land Salzburg, неофіційно Salzburgerland, обы го удлучити уд ёго єдноименної столиці, вароша Залцбурґа.

Ґеоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Почти ціла залцбурзька земля (окрем крайнёї сіверної части) се гориста теріторія в сердцю Алп. На западі се Берхтесґаденські Алпы, на югозападі Высокі Тавры, на востоці Дахштайнські Алпы. Середнёв частёв тече ріка Залцах, на востоці ся зачинают рікы Мура и Енс. На теріторії земли сут ай леднякові озера, з котрых майзнамі се Волфґанґзей, Мондзей, Целськоє и Обертрумськоє озера.

Залцбурґ граничит из Німеччинов на сіверозападі, Верьхнёв Австріёв на сівері, Штаєрмарком на востоці, Карінтіёв на юговостоці и Тіролом на югозападі ай западі.

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Ювавум, днешній Залцбурґ, быв столицёв римської провінції Побережный Норікум (Noricum ripense). Уже тогды туй были дві церькви и монастырь, айбо вшитко было зохаблено из исходом римськых леґіонерув. У VI. віці край зачали заселёвати Баварці зо Словянами, а в кунци віка сятый Руперт заосновав у Залцбурзі єпископство. В кунци VIII. віка папа Лео III. дав му тітул архієпископства над остатніми єпископствами в Баварії.

В 1213. годі архієпископ Ебергард II. дустав тітул князя Сятої римської імперії. В 1275. годі баварськый князь признає граници князювства-архієпископства, котроє сяк исходит из баварського впливу и мало май пак стає союзником Австрії.

Князювство-архієпископство залцбурзькоє пробыло онь до Наполеонськых войн. В 1803. годі из нёго вчинили секуларноє курфюрство Фердінанда III. Тосканського, пак оно удышло Австрійськуй імперії в 1805. годі, Баварії в 1810. годі и опят Австрії в 1816. годови. Край раз быв частёв Верьхнёї Австрії, пак в 1849. годі став короннов, а в 1920. годі федералнов землёв.

Населеня[едітовати | едітовати жрідло]

Залцбурзька земля має дас 530 тысяч жителюв. Традіційні етнічні ґрупы мимо австрійськых Німцюв не сут.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Салцбург (покрајина) на серьбскій Вікіпедії, Salcbursko на чеській Вікіпедії a Archbishopric of Salzburg на анґліцькій Вікіпедії.