Залцбурґ (земля)

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до: навіґація, Найти
Залцбурґ
(Salzburg)
федерална земля
Flag of Salzburg.svg
Прапор
Salzburg Wappen.svg
Герб
Штат Прапор Австрії Австрія
Головне місто Залцбурґ
Найвысшый верьх Ґросвенедіґер
 - вышка 3674 м н. м.
Розлога 7154,23 км² (715 423 га)
Обывателїв 534 270 (1.1.2014)
Густота 74,68 жыт./км²
Голова Ґабі Бурґшталлер (SPÖ)
ISO 3166-2 AT-5
Поділ 1 статутарный варош,
5 окресув
Поселеня 119 (из того
11 варошув и
24 торгові общины)
Залцбурзька земля в границях Австрії
Залцбурзька земля в границях Австрії
Вебова сторінка: www.salzburg.gv.at

Залцбурґ (по нім. Salzburg) се єдна з девятёх земель Австрії в її середнюй части. Офіційно ся кличе Land Salzburg, неофіційно Salzburgerland, обы го удлучити уд ёго єдноименної столиці, вароша Залцбурґа.

Ґеоґрафія[едітоватиедітовати жрідло]

Почти ціла залцбурзька земля (окрем крайнёї сіверної части) се гориста теріторія в сердцю Алп. На западі се Берхтесґаденські Алпы, на югозападі Высокі Тавры, на востоці Дахштайнські Алпы. Середнёв частёв тече ріка Залцах, на востоці ся зачинают рікы Мура и Енс. На теріторії земли сут ай леднякові озера, з котрых майзнамі се Волфґанґзей, Мондзей, Целськоє и Обертрумськоє озера.

Залцбурґ граничит из Німеччинов на сіверозападі, Верьхнёв Австріёв на сівері, Штаєрмарком на востоці, Карінтіёв на юговостоці и Тіролом на югозападі ай западі.

Історія[едітоватиедітовати жрідло]

Ювавум, днешній Залцбурґ, быв столицёв римської провінції Побережный Норікум (Noricum ripense). Уже тогды туй были дві церькви и монастырь, айбо вшитко было зохаблено из исходом римськых леґіонерув. У VI. віці край зачали заселёвати Баварці зо Словянами, а в кунци віка сятый Руперт заосновав у Залцбурзі єпископство. В кунци VIII. віка папа Лео III. дав му тітул архієпископства над остатніми єпископствами в Баварії.

В 1213. годі архієпископ Ебергард II. дустав тітул князя Сятої римської імперії. В 1275. годі баварськый князь признає граници князювства-архієпископства, котроє сяк исходит из баварського впливу и мало май пак стає союзником Австрії.

Князювство-архієпископство залцбурзькоє пробыло онь до Наполеонськых войн. В 1803. годі из нёго вчинили секуларноє курфюрство Фердінанда III. Тосканського, пак оно удышло Австрійськуй імперії в 1805. годі, Баварії в 1810. годі и опят Австрії в 1816. годови. Край раз быв частёв Верьхнёї Австрії, пак в 1849. годі став короннов, а в 1920. годі федералнов землёв.

Населеня[едітоватиедітовати жрідло]

Залцбурзька земля має дас 530 тысяч жителюв. Традіційні етнічні ґрупы мимо австрійськых Німцюв не сут.

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладах статей Салцбург (покрајина) на серьбскій Вікіпедії, Salcbursko на чеській Вікіпедії a Archbishopric of Salzburg на анґліцькій Вікіпедії.