Залцбурґ (земля)
| Залцбурґ (Salzburg) | |||
| федерална земля | |||
|
|||
| Штат |  Австрія
| ||
|---|---|---|---|
| Головне місто | Залцбурґ | ||
| Найвысшый верьх | Ґросвенедіґер | ||
| - вышка | 3674 м н. м. | ||
| Розлога | 7154,23 км² (715 423 га) | ||
| Обывателїв | 534 270 (1.1.2014) | ||
| Густота | 74,68 жыт./км² | ||
| Голова | Ґабі Бурґшталлер (SPÖ) | ||
| ISO 3166-2 | AT-5 | ||
| Поділ | 1 статутарный варош, 5 окресув | ||
| Поселеня | 119 (из того 11 варошув и 24 торгові общины) | ||
 Залцбурзька земля в границях Австрії
| |||
| Вебова сторінка: www.salzburg.gv.at | |||
Залцбурґ (по нім. Salzburg) се єдна з девятёх земель Австрії в її середнюй части. Офіційно ся кличе Land Salzburg, неофіційно Salzburgerland, обы го удлучити уд ёго єдноименної столиці, вароша Залцбурґа.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Почти ціла залцбурзька земля (окрем крайнёї сіверної части) се гориста теріторія в сердцю Алп. На западі се Берхтесґаденські Алпы, на югозападі Высокі Тавры, на востоці Дахштайнські Алпы. Середнёв частёв тече ріка Залцах, на востоці ся зачинают рікы Мура и Енс. На теріторії земли сут ай леднякові озера, з котрых майзнамі се Волфґанґзей, Мондзей, Целськоє и Обертрумськоє озера.
Залцбурґ граничит из Німеччинов на сіверозападі, Верьхнёв Австріёв на сівері, Штаєрмарком на востоці, Карінтіёв на юговостоці и Тіролом на югозападі ай западі.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Ювавум, днешній Залцбурґ, быв столицёв римської провінції Побережный Норікум (Noricum ripense). Уже тогды туй были дві церькви и монастырь, айбо вшитко было зохаблено из исходом римськых леґіонерув. У VI. віці край зачали заселёвати Баварці зо Словянами, а в кунци віка сятый Руперт заосновав у Залцбурзі єпископство. В кунци VIII. віка папа Лео III. дав му тітул архієпископства над остатніми єпископствами в Баварії.
В 1213. годі архієпископ Ебергард II. дустав тітул князя Сятої римської імперії. В 1275. годі баварськый князь признає граници князювства-архієпископства, котроє сяк исходит из баварського впливу и мало май пак стає союзником Австрії.
Князювство-архієпископство залцбурзькоє пробыло онь до Наполеонськых войн. В 1803. годі из нёго вчинили секуларноє курфюрство Фердінанда III. Тосканського, пак оно удышло Австрійськуй імперії в 1805. годі, Баварії в 1810. годі и опят Австрії в 1816. годови. Край раз быв частёв Верьхнёї Австрії, пак в 1849. годі став короннов, а в 1920. годі федералнов землёв.
Населеня
[едітовати | едітовати жрідло]Залцбурзька земля має дас 530 тысяч жителюв. Традіційні етнічні ґрупы мимо австрійськых Німцюв не сут.
| ||||||||||
| |||||||
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Салцбург (покрајина) на сербскій Вікіпедії, Salcbursko на чеській Вікіпедії a Archbishopric of Salzburg на анґліцькій Вікіпедії.