Перейти до вмісту

Жовна зелена

Матеріал з Вікіпедія
LC
Жовна зелена (Picus viridis)

Жовна зелена
Научна таксономия
Царство (Regnum) Быдла
Филь (Phylum) Хордовы
Тип (Divisio) Хордовы
Клас (Classis) Птицы
Ряд (Ordo) Дятлёподобны
Родина (Familia) Дятловы
Племено (Tribus) Picini
Род (Genus) Зелены дятлы
Вид (Species) Жовна зелена
Научна назва
Picus viridis
Жовна зелена (Picus viridis) на Викискладѣ

Жовна зелена (Picus viridis) — є середнї великый дятлёобразный птах з родины дятлёвых. Богато є росшыреный в западній Азії і цїлій Европі з выїмков Ірьска, векшыновой теріторії Шкандінавского півострова і дакілько середоземных островів, і то чінить єй єднов з найросшыренїшых европскых представителїв своёй родины.

  • Довжка тїла: 32 цм
  • Роспятя крыл: 51 цм
  • Вага: 185 - 250 ґ
Молодый птах

Жовна зелена є выразный птах з дакілько анатомічныма адаптаціями про жывот на стромах. Міджі найважнїшы належыть істотнї силный шпіцятый дзёбак, вгодный про россеканя дерева, міцны пазуры, як жовна хоснує про захоплїня ся на скорї стромів, небарз довгый але і так силный хвіст, котрый мать опорну функцію а в непослїднїм рядї і охранне зафарблїня.

Мать оливово зеленый хырбет, білу спідню часть тїла із зеленым і жовтым надыхом на хвостї, сивы ногы, жовтозеленый дзёбак, червене тимя з выїмков підвиди P. v. sharpei і чорну лисёву маску.

Поглавя ся од ся фарбов кус одрізняють, самець мать червены, саміця чісто чорны баюсы. Молоды птахы на лицях і бріху мають тмавы флякы в рядах.

В середнїй Европі собі можеме жовну зелену легко поплести з дуже подобнов жовнов сивов, яка є дакус менша, мать зеленый бріх і чорны баюсы на лицях лем мягко назначены.

Жовна зелена цїлорочно обывать листяны і змішаны лїсы, припадно і векшы паркы і загороды з достаточным поростом старых і величезных стромів.

Ілустрація од Едоуарда Травіесе
Picus viridis

На розлуку од векшыны дятловых од нёй можеме чути бубнованя лем малоколи. Овелё частїшы суть голосовы проявы, окремо пак хехотаве „ґлик ґлик ґлик ґлик“, тверде „кяік“ або „клі клі“.

Жовна травить подобно як дятлї і сорокопуды векшыни часу на стромах, за стравов але часто злїзать і на землю. Скоро вылучно до хворого і мягкого дерева собі глубить дутины з невеликов вступнов дїров, часо але обсяджує і опущены дутины другых дятловых птахів. В лїтї їй служать як гнїздовиска а в зимі їх хоснує передовшыткым як місце про переспаня.

Головну часть стравы творять мурянкы, котрых із своїх скрыш добывать дякуючі свому лїпкачому, аж 10 цм довгому языку, часто жере і далшы інсекты.

Гнїздить од апріля до юла а шторік кладе 5 аж 7 білых яєць о розмірах 23 × 31 мм. Часто загнїздює і в достаточно великых пташачіх будьках. На яйцях сидить черяво саміця і самець 19 - 20 днїв. Молодята опущають гнїздо по 21 днях жывота.

Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Žluna zelená на чеській Вікіпедії.