Еґипетьскі піраміды
Еґи́петьскі пірамі́ды — майвелика архітектурна памнятка Стародавнёго Еґипта, єдно из семи чудес світа. Піраміды — величезні камляні стройкы пірамідалной, ступінчатой ци баштоподобной формы, построєны ге гробниці про фараонӯв Стародавнёго Еґипта. Усёго у Еґиптови найдено 118 пірамід (на 2008 рӯк).[1] За инными даными число пірамід, што ся сохранили, сягать 238[2].
Еґипетьскі піраміды | |
---|---|
Є єдным из | пам'ятка |
Є пудкласов | Піраміда, Ancient Egyptian archaeological site |
Держава | Еґіпет |
Географічні координати | 29°58′21″N 31°7′42″E |
Описано в | Військова енциклопедія Ситіна, 1911–1915, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона |
Складається з представників класу | Піраміда |
Має список | Список єгипетських пірамід |
Категорія Вікісховища | Pyramids of Egypt |
Основна катеґорія за темов | Категорія:Єгипетські піраміди |
Pyramids of Egypt |
Майвеликі піраміды
[едітовати | едітовати жрідло]Фараон | Датування | Місцезнаходження | Розмір | Примітки |
---|---|---|---|---|
Хуфу (Хеопса) | ~ 2589—2566 до н. е. | Гіза | 230 м, h=146 м | Хеопса, Велика Піраміда |
Хафра (Хафрена) | ~ 2558—2532 до н. е. | Гіза | 210 м, h=143 м | |
Джосер | ~ 2630—2612 до н. е. | Саккара | 121 × 109 м h=62 м | «Ступінчата» |
Снофру | ~ 2612—2589 до н. е. | 219 м h= 105 м | «Рожева» | |
Снофру | ~ 2612—2589 до н. е. | 189 м h= 105 м | «Ламана» | |
Снофру | ~ 2612—2589 до н. е. | Мейдум | 144 м h= 94 м | «Ламана» |
Ранні піраміды и мастабы
[едітовати | едітовати жрідло]Предходниками пірамід были так именовані «мастабы», заранялны хыжі, што складали ся из пудземної захрянялной камеры и прямоуголной камляной стройкы над землёв.
Пӯздні піраміды
[едітовати | едітовати жрідло]Из кӯнцём IV династії стройка пірамід еґипетьскыми царями не стала, айбо их розміры и качество конструкції стали домак гӯршыми. Векшына них на сьогодні нагадують піщані горби.
Піраміды царю̄в V—VI династій сохранили сохранили стародавньый свод похоронных текстӯв — так именовані Тексты пірамід. Піраміды иппен стройили царі и переходного періода (наприклад, Мерикара) и 11 династії (майизнама — Аменемхета III).
Уднушня конструкція пірамід
[едітовати | едітовати жрідло]За конструкціёв Еґипетьскі піраміды мож поділити на два класы:1) Монолітичні стройкы из пудогнаных камляных блокӯв (піраміды Хеопса, Джосера и инні бӯлші піраміды, што удносять до піка стройкы 4 династії). Исі піраміды мавуть доста тяжку систему коридорӯв из паров уднушньых захранялных камер. Входы у піраміду розміщали ся на высоті пары десяткӯв метрӯв над землёв. У даякых припадках они были запрятані, айбо даколи и спеціално позначали ся шліфованям части плит облицёваня.
2) Піраміды из камене на строителному розтворі (Ранні піраміды и піраміды 6 и далшых династій) сохранили ся гӯрше, айбо иппен містять систему коридорӯв и захранялных камер.
Піраміды у исскустві
[едітовати | едітовати жрідло]Піраміда Хеопса была знята у фільмови «Transformers 2».
Герой фентезі романа Роджера Желязны "Сись безсмертный" домагать ся демонтажа Еґипетьскых пірамід, ге бы на зниманя фільма за их сотвореня.
Леся Украйинка. «Напис в руїні». Фотовізуалізація из аудіозаписом: https://www.youtube.com/watch?v=tlSdfMdFdOI Архівовано 28 липня 2021.
Иппен позерайте
[едітовати | едітовати жрідло]Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Єгипетські піраміди на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
- ↑ Архівована копія. Архівна копія з оріґінала зроблена 12 жовтня 2010. https://web.archive.org/web/20101012044507/http://news.discovery.com/archaeology/. [перевірено 17 жовтня 2010].
- ↑ Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.. Архівна копія з оріґінала зроблена 27 квітня 2015. https://web.archive.org/web/20150427054711/http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1140. [перевірено 19 квітня 2014].
- Лауер Ж.-Ф. Загадки египетских пирамид. М., 1966.русс.русс.