Електронный обал

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Klmnopq1.jpg

Електронный обал — система електронох, привязаных ку ядру атома або йона.[1]

Властности[едітовати | едітовати жрідло]

Штруктура[едітовати | едітовати жрідло]

Атом обсягуе ядро и обал з електронной «хмаркы». Електроны «хмаркы» мають негативный електричный набой. Протоны, входячы в ядро, несуть позитивный набой. Окрем протонох в ядрѣ можуть быти невтроны, котры суть електрично невтралны. Число протонох ровне числу електронох, так же атомы суть невтралны партикулы. Кедь атом стратить даскельо електронох або, напротив, прибере одвонка додаточны, тогды перестане быти невтралным, а стане ся з нього йон.

Енергетичны уровнѣ и орбиталы[едітовати | едітовати жрідло]

Диаметер електронной «хмаркы» милион разы векшый од диаметра ядра. Квантовый стан електронох ся характеризуе главным квантовым числом n (електронный обал: 1, 2, 3, ...7 або К, L, М, N, О, P, Q) и орбиталным квантовым числом l (атомовый орбитал: 0, 1, 2, ...6 або s, p, d, f, g, h, i). Главне квантове числове вызначать енергетичный уровень: чим е высша енергия електрона, тым вецей оддалена орбита од ядра. Орбиталне квантове число вызначать максимално можне число електронох про даный енергетичный уровень, котре подля Паулиова принципа

,

циже в орбиталах s, p, d, f, ... може быти до 2, 6, 10, 14,... електронох.[1]

Число електронох в обалу[едітовати | едітовати жрідло]

Уровень/Орбитал 0 (s) 1 (p) 2 (d) 3 (f) 4 (g) 5 (h) 6 (i) Довъедна в обалу
1 (K) 2 2
2 (L) 2 6 8
3 (M) 2 6 10 18
4 (N) 2 6 10 14 32
5 (O) 2 6 10 14 18 50
6 (P) 2 6 10 14 18 22 72
7 (Q) 2 6 10 14 18 22 26 98

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Шевелько В. П.: Электронная оболочка //Физическая энциклопедия в 5 томах. /Гл. ред.Прохоров А.М. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1988-1998. ISBN 5-85270-034-7 Том 5 , 1998. ISBN 5-85270-101-7 (русс.) с. 551.
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Шевелько В. П.