Перейти до вмісту

Гіндустані

Матеріал з Вікіпедія
Гіндустані
ہندوستانی, हिन्दुस्तानी
Є єдным из природна мова, живый язык, загальна мова
Є пудкласов західна гінді
Назва офіційною / оригінальною мовою ہندوستانی, हिन्दुस्तानी
Держава Індія, Пакістан, Фіджі, Гаяна, Малайзія, Суринам, Тринідад і Тобаго, невідоме значення
Походить з Пакістан, Делі
Мовна типологія SOV, слоговой язык, флективна мова
Має відмінки obliquus in Hindi
Має граматичний рід жіночий рід, чоловічий рід
Писемство деванаґарі, правопис урду
Регулятор мови Центральный директорат по вопросам языка хинди
Описано в Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Большая советская энциклопедия, 1926—1947, Енциклопедія Нутталла, Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, Encyclopædia Britannica, 11th edition, Енциклопедичний словник Гранат
Робочий список проєкту Вікімедіа Вікіпедія:Статї, якы повинны быти, Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях/Розширений
Запис у таблиці скорочень H., ਹਿੰ., ہ, ҳ.
Частково збігається з канауджи, брадж
Не плутати з Гінді
Категорія Вікісховища Hindustani language
Основна катеґорія за темов Категорія:Гіндустані
Hindustani language

Гіндустані — індоіраньскый язык або ґрупа близкых діалектів, якый домінує в Северній Індії і Пакістанї і звычайно ся лучіть на дві головны підґрупы: гінді і урду. Гіндустані в ёго двох варіантах (гінді й урду) є другым (з іншых даных - третїм) языком на світї по чіслї носителїв по кітайскім (може ай по анґліцькім).[1]

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Гіндустані на україньскій Вікіпедії.

  • Henry Blochmann (1877). English and Urdu dictionary, romanized (8 ed.). Calcutta: Printed at the Baptist mission press for the Calcutta school-book society. pp. 215.
  • John Thompson Platts (1884). A dictionary of Urdū, classical Hindī, and English (reprint ed.). London: H. Milford. pp. 1259.
  • Platts J. T., A dictionary of Urdū, classical Hindī and English, Nataraj Books, ISBN: 1881338606
  • Mānak hindī koṣ. Khaṇḍ 1—5, Prayāg, 1962—66;
  • Hindī śabdasāgar, Bhāg 1—11, Vārānasī, 1965—75.
  • Русско-хинди словарь, под ред. В. М. Бескровного, М., 1957;
  • Хинди-русский словарь, т. 1—2, под ред. В. М. Бескровного, М., 1972;
  • Русско-урду словарь, под ред. Зоэ Ансари и Л. М. Померанцева, М., 1959;
  • Урду-русский словарь, под ред. Зоэ Ансари, М., 1964;
  • John Dowson (1872). A grammar of the Urdū or Hindūstānī language. London: Trübner & Co.. pp. 264.
  • John Thompson Platts (1874). A grammar of the Hindūstānī or Urdū language. Volume 6423 of Harvard College Library preservation microfilm program. London: W.H. Allen. pp. 399.
  • John Thompson Platts (1892). A grammar of the Hindūstānī or Urdū language. London: W.H. Allen. pp. 399.
  • John Dowson (1908). A grammar of the Urdū or Hindūstānī language (3 ed.). London: K. Paul, Trench, Trübner & Co., ltd.. pp. 264.
  • Platts J. T., A grammar of the Hindūstānī or Urdū language, London, 1920.

Общі огляды, підручники

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Asher, R. E. (1994). Hindi. In Asher (Ed.) (pp. 1547–1549).
  • Asher, R. E. (Ed.). (1994). The Encyclopedia of language and linguistics. Oxford: Pergamon Press. ISBN 0-08-035943-4.
  • Bailey, Thomas G. (1950). Teach yourself Hindustani. London: English Universities Press.
  • Chatterji, Suniti K. (1960). Indo-Aryan and Hindi (rev. 2nd ed.). Calcutta: Firma K.L. Mukhopadhyay.
  • Dua, Hans R. (1992). Hindi-Urdu as a pluricentric language. In M. G. Clyne (Ed.), Pluricentric languages: Differing norms in different nations. Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-012855-1.
  • Dua, Hans R. (1994). Hindustani. In Asher (Ed.) (pp. 1554).
  • Rai, Amrit. (1984). A house divided: The origin and development of Hindi-Hindustani. Delhi: Oxford University Press. ISBN 0-19-561643-X.
  • Зограф Г. А., Хинди, урду и хиндустани (об употреблении терминов), «Краткие сообщения института востоковедения», 1956, т. 18;
  • Зограф Г. А., Хиндустани на рубеже XVIII—XIX вв., М.. 1961;
  • Шаматов А. Н., Классический дакхини. (Южный хиндустани XVII в.), М., 1974.
  • Чернышёв В. А., Диалекты и литературный хинди, М., 1969.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.