Гнїв

Матеріал з Вікіпедія
Іра (Гнїв), Giotto (1267-1337), Cappella Scrovegni, Падова

Гнїв — є силна афектова реакція на препону, котра ся ставить до драгы в часї досягованя даякого цїля або боронить розвиваня конаня. Є то емоція, котрой оріґіналным змыслом было приготовити єдинця на атак.

Зато бо гнїв є прімарно реакціов насилства, люде ся го намагають гамовати,[1] і при великій злости ся намісто фізічного нападу схылюють скорше к словным атакам. Проявы гнїву найчастїше нарушують одношіня міджі людми. Наконець годни вести к ізолації і болячій самотї. Хоць проявы гнїву мають часто свою прічіну, векшынов суть преувеличены і неадекватны сітуації, яка їх выкликала. З аспекту реліґійного є судженый як грїх.

Повязаны статї[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Яна Пащенко (15.08.2021). 9 лучших убийц гнева. https://pashenko.moscow/9-luchshih-ubijc-gneva/. [перевірено 2021-09-06]. русс.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Hněv на чеській Вікіпедії.

Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: