Геолингвистика

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа славянскых языкох в сучасности

Геолингвистика або лингвистична география — оддѣл языкознаня, котрый мать своим предметом териториалне росширѣня языкох або языковых явох.[1]

Геолингвистика ся вывинула з диалектологии в конци XIX. стороча, а ей взник ся тѣсно вяже зоз мапованьом диалектичных роздѣлох и створѣньом диалектичных мап.[1] Мож поважовати, же пионерами в той роботѣ были нѣмецкый диалектолог Георг Венкер (1852–1911) и фонетиста Фердинанд Вреде (1863–1934) котры по веце як 30-рочных пробах выробили методику лингвистичного мапованя и анкетованя, а в року 1926 выдали первый лингвистичный атлас.[2]

Лингвистичны мапы, зроблены в розличных историчных моментах, уможнюють позорованя вывоя и окреслѣня тенденции диалектох и розличных языковых явох.[1]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Языкознание, с. 268–269.
  2. Діалектологія та лінгвістична географія.