Вікіпедія:Енціклопедічный штіл

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Серіозна енціклопедія мусть быти писана шпеціфічным енціклопедічным штілом: а то дашто цїлком інше як писаня языковых прац в школї або росповіданя коло огня, але одрізнять ся значно ай од журналістічных статей.

Праві в штілї суть найчастїшы хыбы новых редакторів.

Дотулять ся то але ай „фаховых“ формулацій, де то не є лем арґументація, котра є зрозуміла лем шпеціалістови в тім фах, але тыж і хоснованя фаховых выразів. І текст на узку фахову тему у Вікіпедії мать быти што найдоступшнїшый лаікови (фаховець тоту статю правдоподобно глядати нияк не буде - знать то). Природно така статя фаховы выразы хосновати мусить, мали бы быти але пояснены, а то не лем доказами на приналежны гесла, але в рамках легшого і скорішого порозуміня кідь годен та такой (напр. хоснованём зрозумілого русиньского выразу в скобках ап.).

Приклады[едітовати жрідло]

Закля што справіня інтерпункції, орфоґрафії є цалком проста, перештілізованя тексту потребує велё часу тай старости, много раз є простїше статю знову написати. Гев єсть дакілько частых хыб, котрых треба ся выварововати:

  • В жадным припадї не годен писати валальсков русинчінов (асік, гайде…), невгодны суть нехоснованы архаізмы (єжели …); енціклопедія бы мала быти писана свіжым, модерным тай зрозумілым языком
  • о персонах говориме прінціпіално в третій персонї та пишеме цїле імя, респектіве призвіско (значіть не „Валдемар співав ковбойскы співанкы…“ але „Валдемар Матушка…“ ітд., і кідь бы му може в телевізії тыкали)
  • шацованя є треба формуловати невтрално, без апелів на чітателїв; намісто „Признаваме / Мусиме признати ёго заслугу / Многы узнавають ёго заслугы …“ напишме радше, хто ёго заслугы узнавать, або лем напишме факты, напр.: „Ёго заслугы оцїнёвав ай XXX, якый о нім в своїй книжцї YYY написав…“ (смоть тыж Вікіпедія:Непредвзятый погляд)
  • кідь хочете тверджіня ці знаня підкреслити – кідь то властнї треба – не робте так з выкричником (енціклопедія не белетрія)
  • і в другых припадах є негодне ідентіфіковати ся з чітателём ці навспак
  • не хосновати споїня „у нас“, „наше“ іпод., ці уж тым думаме дашто карпаторусиньске або дашто друге; словне споїня „у нас“ є неенціклопедічне (емоціонално зафарблене) та тыж неточне (што є то „у нас“ залежыть на писателёви)
  • формулації мають быти єднозначно інформатівны, а то ай тогды, же погляд фаховцїв ся в даякім пункті росходить; гевсе годен обєктівно пописати
  • формулації мають быти прямолініовы і єднозначны, не непрямы (як „В тій области, хоць ся то не відить, є…“, „Нихто ся не може чудовати, кідь…“)
  • є негодне чітателя дірект ословляти, як є звыком в популарній літературї і в журналістіцї (ниґда „найскорше собі то усвідомите, кідь…“ але „найяснїше є то з…“)
  • є негодне хосновати в описї минувщіны теперішнїй час, тзв. презенс історічный (і кідь є то часто в літературе сокашом), значіть не „Беетговен завершує свою 5. сімфонію в роцї 1808, в тім роцї є уведжена…“, але „Беетговен завершыв свою 5. сімфонію в роцї 1808, у тім роцї была уведжена“
  • при писаню о актуалный подїях пасує волити такы формулації, абы обстали актулалны і точны через што найдовшый час (не „найпізнїша легота на поданя кандідатуры уплыне 12. марца“ але „найпізнїша легота на поданя кандідатуры была на рік 2006 становлена на 12. марца“. Обыйдьте ся формулаціям як суть „в сучасности“ або „остатнїй час“: текст може быти чітаный ай довгый час по тім, як быв написаный. Все точно становте добу, ку котрій ся інформація односить: „в октобрї 2006 было 44 независлых…“
  • в списках (подїї, дїла, шпортовы резултаты іі.) дотримуйте хронолоґічный порядок (од найстаршого по наймолодшый)

Кідь в припадку похыб о правилнім контентї, кідь сьте годни свій приспівок порівнати з другыма, мімо іншого ай на другых Вікіпедіях, можете ся в опросї штілу орьєнтовати так, же ся посмотрите на другы статї із того самого фаху.

Повязаны статї[едітовати жрідло]

Далшы рекомендованя о повязаных вопросах: