Ворон

Матеріал з Вікіпедія
Ворон

Ворон або тыж крук (Corvus corax) є великый чорный птах з родины вороновых.

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Ворон росте до великости коло 50 центіметрів і до вагы 1,5 кілоґрамів. Ворон є великый чорный птах з могутным высокым дзёбаком, на роздїл од меншого гайворона мать опіреный корїнь дзёбаку. Ёго шаты суть чорны, металово блищачі, на горлї му характерістічно тырчіть піря. Крыла мать довгы на кінцї шырокы, перстово закінчены як у дакотрых хищів. Роспятя крыл досягує коло 1 метра. Ворон мать клиновый хвіст, котрый го почас лїтаня одлишує од гайворона і вороны. Лїтаня ворона є покійне з вольныма ударами крыл, даколи ся слизкать вольно воздухом. За стравов ся знесе на землю але все стережыть на можне небезпеченство.

Росшырїня[едітовати | едітовати жрідло]

Ворон є голарктічный вид, обывать цїлу северну півкулю. Ёго домів є скоро цїла Европа, Азія і северна Африка. Обывать лїсовы области гор, не выгне ся ани лїсовым областям низин.

Стягованя і гнїздїня[едітовати | едітовати жрідло]

Ворон Corvus corax

Є сталый. В часї мімо гнїздїня вандрує в околїцї гнїзда. Жыє сам в тырвалых парах по велё років. На гнїздища ся вертать коло фербуара, коли зачінать з будованём ці справованём старого гнїзда, котре собі будує на высокых стромах і недоступных скалах. Своє гнїздо повжывать пару років, также за дакілько років може быти выразне своёв великостёв. Властне ставляня выконує саміця закля што самець приносить ставебный матеріал - конарикы, траву, мог.[1] До гнїзда знесе 5 аж 6 синёзеленых чорнобуро і сиво флякастых яєць, котры загрївать саміця. Саміця сидить векшынов сама по добу 20 аж 21 днїв. Молодята кормлять обоми родічі.[1]

Страва[едітовати | едітовати жрідло]

Ворон летить

Ворон не є што ся тыче стравы нияк шпеціалізованый, годен до значной міры приспособити понуцї околишнёго середовища. Як вшыткопожераючій ся жывить ловом дрібных хырбетных як суть мышы, заяцї, птахы, пак яїчками птахів, різным насїнём, здоглинами або тыж одпадом.

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 FOLK, Čestmír in HUDEC, Karel a spol. Ptáci III. Díl 2. Praha: Academia, 1983. S. 941.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Krkavec velký на чеській Вікіпедії.

Література[едітовати | едітовати жрідло]

  • WALTERS, Michael. Ptačí vejce. 1. vyd. Praha: Knižní klub, 2007. 256 s. (Příroda v kostce) ISBN 978-80-242-1880-9 S. 249.

Екстерны одказы[едітовати | едітовати жрідло]