Водевиль

Матеріал з Вікіпедія

Водевиль, фр. vaudeville — форма легкой музичной драмы з бесѣдным диалогом, помѣшаным зоз популарныма спѣванками,[1] обычайно то легка комедийна едноактовка з анекдотичным парадоксалным сюжетом, динамичныма диалогами, спѣванками-куплетами, танцями.[2]

Етимология[едітовати | едітовати жрідло]

Термин водевиль, походить од назвы долины рѣкы Вир (vau de Vir) во Франции, де ся в XV. ст. первый раз появив тот вид умѣлецкой театралной творбы, близкой до комедии ситуаций, бытовой драмы, комедии-балету, интермедии, фарсу, буфонады, балагана. Подля иншой верзии, походить од назвы варошскых спѣванок — фр. voix de ville.[2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Сперву водевилями называли окремы куплеты з рефреном, якы ся подавали на оживлѣня представлѣнь вандровных театрох, але неодовго ся з того вывинув окремый драматичный жанер. В року 1792 в Парижу отворив ся театер Vaudeville, и тото ся стало зачатком цѣлого шора подобных театрох.[2]

В Споеных Штатах од 1850-х водевилѣ мали вулгарну, аж и непристойну форму, подавану в корчмах лем про хлопску авдиторию, а в року 1881 в Ню Йорку отворив ся первый достойный театер «чистого вариете», котрый мав нечеканый успѣх, пак до конця стороча таких было уже около 400, справованых ланцами United Booking Office и Orpheum Vaudeville Circuit. Тот жанер заник в часы великой депресии 1930-х.[1]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Vaudeville. Encyclopedia Britannica. 21 Aug. 2017. https://www.britannica.com/art/vaudeville. [перевірено 2021-11-29]. англ.
  • Ю. І. Ковалів.авт.-уклад., ред. (2007). Водевіль. Літературознавча енциклопедія : у 2 т.. Т. 1 : А — Л. Київ: ВЦ «Академія». pp. 198-199. ISBN 978-966-580-233-4. укр.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Encyclopedia Britannica
  2. 2,0 2,1 2,2 Ю. І. Ковалів