Анекдота

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
František Dostál Humor 1.jpg

Анекдота, (грец.) άνέϗδοτοζ непубликованый — курта забавна история о незначной але характерной пригодѣ, наймя зоз живота историчных особ,[1] або остроумна, сатирична ци фиглярна росповѣдь з обсягу каждоденного живота або сполоченско-политичного.[2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Anecdota — таку назву мав тайный историчный твор византского писателя Прокопия Кесарийского, напрямованый против Юстиниана и обсяговавшый подробный опис манѣр и обычайох того часу. Англицкый лексикограф С. Джонсон в Словнику англицкою языка (1755) означив анекдоту як еще непубликовану тайну историю. Позднѣйше так зачали называти малы росповѣдны жанры гуморного характера (фабльо, фацеция, шванк) в западноевропской литературѣ.[1]

Днешность[едітовати | едітовати жрідло]

В СССР анекдота политичного або историчного характера была способом психологичного одпору, а за ширѣня такых анекдот мож было трафити да арешту. Украинска фолклористика трактуе анекдоту як фолклорный жанер.[2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Удод О. А.: Анекдоти // Енциклопедія історії України: Т. 1: А–В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2003. — 688 с. (укр.) C. 89. Одчитане: 10.06.2020
  • Николюкин А. Н. (ред.): Литературная энциклопедия терминов и понятий — Институт научной информации по общественным наукам — Москва: НПК «Интелвак», 2001 ISBN 5-93264-026-X Сс. 34–35. (русс.)

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Николюкин А. Н.
  2. 2,0 2,1 Удод О. А.