Перейти до вмісту

Морозюк

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Во­до­мороз)
Common Kingfisher Alcedo atthis

Морозюк або тыж зимородок ці водомороз (Alcedo atthis) є в середнїй великости 16,5 цм великый птах з родины морозюковых (Alcedinidae). Є дуже выразно зафарбленый з помаранчовым сподом і синїм хырбетом. Выразным ознаком є тыж ёго выразно довгый шпицятый дзёбак.

Жыє піля помалы течучіх чістых вод на великій теріторії Европы, Азії а в северній Африцї. В середнїй Европі притім іде о єдиного представителя своёй родины.

Морозюк є векшыну рока самотарьскы жыючій і строго теріторіалный птах. Жывить ся передовшыткым меншыма рыбами, котры їмать стромкым атаком під водов, але в малій мірї ся в ёго стравї обявують і водяны інсекты і зменоводны жывотины. ГНїздить в норах, котры собі сам глубить в стромкых берегах рік, в єдній подкладцї є 5-7 світлых яєць.

Морозюк летить

Морозюк є лем дакус векшый як воробель. Росте до 16–17 цм, роспятя крыл мірять 24–26 цм і досягує вагы міджі 40–45 ґ. Мать завалисте тїло, куртый хвіст і ногы, шырокы крыла і дас 4 цм довгый рівный шпицятый дзёбак. Выразный є своїм жаривым зафарблїнём, як ся мірно одрізнять залежыть од єднотливых підвидів.

Мапка з росшырїнём


Чісты потокы з велё рыбами забезпечують морозюком ідеалне жывотне середовища

Морозюк жыє скоро в цїлій Европі з выїмков Ісланду, северного шпицю Брітаньскых островів і Шкандінавії. Значно засягує тыж на россяглы теріторії Азії, особливо пак до єй западной, выходной, южной і юговыходной части. Ізоловано пак жыє і в северній Африцї. Ёго ґлобалный ареал притім займать плоху велику дас 24 900 000 km2. Северьскы популації суть переважно стяговавы, птахы з южных областей на своїх гнїздовисках суть по цїлій рік. Стяговавы екземпары зимують в середнїй Европі і Середоморю а дакотры міґрують на далекый африцькый контінент. Азійскы птахы пак зимують в юговыходній Азії. Міґрують передовшыткым през ніч а часто на великы оддалености, наприклад сібірьскы птахы мусять шторік перейти і веце як 3000 км.

В остатнїм часї не быв у ёго популації, яка ся рахує на коло 600 000 парів зазнаґеный пропад высшый як 30 % а зато є зазначеный як мало засягнутый вид. Ёго чісленость є векшынов інакша каждым роком а то особливо залежыть од теплот в зимі.

Жыє близко воды, чістой і богатой на рыбы. З той прічіны можуть морозюкы служыти як індікатор чістой воды. Найчастїше так обывать рікы, потокы, рыбникы, озера, переграды, і мочарї. Бігом зимной сезоны часто лїтать к напівсоленым водам.

Морозюл є мильхавый і векшыну рока є самотарьскы жыючій строго теріторіалный птах. В припадї, же ся на ёго теріторії зъявить конкурент, склонить ся, зачне помалы кывати головов з бока на бік і ростягує крыла. К битцї дійде лем малоколи, основана є але на зошмарїню єдного з участників до воды, і ёго притриманя під нёв. Тоты бої суть векшынов без важных зранїнь.

Морозюк на позоровательнї

Жывить ся особливо меншыма рыбами до великости 12 цм, якы в ёго страві занимають 60 - 67 %. Морозюк страчать швыдкым лїтанём велё енерґії і зато мусить поїсти на день тілько їдла як 60 % ёго цїлой вагы.

Морозюк із жертвов

На жертву стережыть сїдячі на конарю што вісить звычайно 1 - 2 м над водов, в припадї же в околицї не суть ниякы конаря, мусить лїтати понад воду. Як жертву збачіть, вергать ся стромко під водне зеркало, поїмать єй до дзёбака і потім ся назад вертать на свою позорователню.

Уловлену страву наслїдно забивать ударами о конарь і лыґать головов допереду, жебы ся не зранив о рыбячі шупины і плутвы. Годен ся понюрити і метер під уровень воды, звычайно іде так до 25 цм. Успішность лову є низка, лем може кажда десята проба є успішна.

Нестравительна решта, як суть кости, є вылучована в подобі малых сивых вылучків .

Умеле глубіня стромкых берегів у водяных плох помагать к навышіню чісла гнїздячіх птахів

Обі поглавя морозюка поглавно дозрївають у віку єдного рока. Гнїздїня є цїлый рік єдиный час, коли ся не стримує самотарьскы, але в парах, каждый пар притім обгаює теріторію велику аж 1 км.

Молодый птах

Властну нору собі глубить на прикрых берегах близко вод. Векшынов бывають уміщены высоко, в дакотрых припадах аж 37 м над воднов уровнёв, дякючі чому є хранене перед много предарорами, як суть наприклад ласичкы.

Alcedo atthis

Гнїздить од мая до септембра, шторік мать притім 1 -2 покладкы яєць. Кладе 5 - 7 білых, 22 x 19 мм великых і 4,3 ґ тяжкых яєць (з того 5 % творить шкарупина), на їх інкубації, як тырвать 19 - 21 днїв ся черяво дїлять обомі родічі. Выїмков суть лем ночі, коли на яйцях сидить лем саміця.


Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Ledňáček říční на чеській Вікіпедії.