Василь Латта
Василь Латта | |
---|---|
укр. Василь Петрович Латта | |
Увидьте фото | |
Познатый як | языкознавець |
Уроджѣня | децембра 29., 1921 |
Пчолине, Пряшовскый край | |
Упокоеня | юна 27., 1965 (43 р.) |
Братислава, Чехословакия | |
Научна робота | |
Сферы наук | филология |
Ученый ступень | кандидат филологии, 1957 |
Alma mater | Универзита Коменского в Братиславѣ |
Главны роботы | Атлас українських говорів Східної Словаччини |
***
Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ |
Василь Латта, укр. Василь Петрович Латта, *29. децембер 1921, Пчолине Пряшовскый край – †27. юн 1965, Братислава, Чехословакия — педагог, лингвиста.
Живот
[едітовати | едітовати жрідло]Василь Латта походив з родины незаможного селянина.[1]
Учив ся в гимназии в Мукачовѣ (до 1938), продовжовав в Русской гимназии в Празѣ (1939 – 1942), Политехничном инштитутѣ во Вѣдню (1942 – 1944, хемия). В року 1944 быв участником Словацкого народного повстаня. В року 1945 — еден зо закладательох Русской гимназии в Меджилаборцях, што в року 1946 перенесла ся до Гуменного, ту ай выучовав, покы го Министерство школства не послало на далшы штудии на Ленинградской державной универзитѣ (1948 – 1950, русска филология), котры не закончив через хвороту. В року 1950 была му звѣрена организация Педагогичной интернатной гимназии в Меджилаборцях, котрой быв ай директором (1952–1954), наступно — организация катедер русского ай украинского языка на Пряшовском педагогичном инштитутѣ. Высше образованя закончив аж в року 1954 в Братиславѣ, екстерно, и наступив до ашпирантуры при Универзитѣ Коменского (кандидат наук, 1957, дизертация Українські говори Східної Словаччини обгаена в Празѣ на Карловой универзитѣ). В Братиславѣ наступно преподавав русскый и украинскый язык (1954 – 1965; доцент од року 1963).[1]
В. Латта быв шпециалиста з фонологии русинскых диалектох выходной Словакии. Найвекшу славу му принес диалектный атлас, котрый выкликав великый интерес меджи словацкыма и украинскыма языкознателями ещи перед тым, як робота была опубликована о много рокы по смерти ученого под назвов «Атлас українських говорів Східної Словаччини» (1991, тогды русинскы диалекты мож было назвати лем украинскыма).[2][3] Выступав з научныма рефератами на меджинародных конгресах в Москвѣ (1958), Софии (1963) и Киевѣ (1963).[4]
Умер цѣлком нечекано. Погребеный в Пчолиному. Величезный атлас (399 основны карты и 4 помочны, 195 карты фонетичных явох, 123 карты морфологичны, 39 лексичны и 38 зведены) пролежав во фондох Словацкой академии наук в Братиславѣ 26 рокы. Быв выданый аж при нагодѣ недожитого 70-роча ученого. Заслугу на том мали професор словацкой диалектологии Др. Ивор Рѣпка, директор Музею украинской културы во Свиднику Др. Мирослав Сополига и Др. Зузана Ганудель.[1] В Пчолиному отворена му памятна табла, в року 2011 на Пряшовской универзитѣ одбыла ся научна конференция ку 90-рочу его уродин.[4]
Научны роботы
[едітовати | едітовати жрідло]В. Латта опубликовав понад 20 научных робот.[1] Основны публикации:[5]
- 1958 — Полногласие в украинских говорах Восточной Словакии
- 1959 — Українські говори у Східній Словаччині
- 1961 — Отношение восточнославянских рефлексов некоторых общеславянских фонетических групп в украинских говорах Восточной Словакии
- 1961 — Фонетические системы украинских говоров Восточной Словакии
- 1962 — Словацько-українська мовна межа
- 1963 — К вопросу икавизма в украинских говорах Восточной Словакии
- 1964 — О древнейшей украинской диспалатизации
- 1991 — Атлас українських говорів Східної Словаччини
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Magocsi, Paul Robert (2005). Latta Vasil. in еditors: P. R. Magocsi and I. Pop. Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto ; Buffalo ; London: University of Toronto Press. Pp. 281–282. ISBN 0-8020-3566-3.англ.
- Зузана Ганудель. Особистість Василя Латти і його наукові досягнення. //часопис «Українська мова». Київ: 2011 №4 ISSN1682-3540. Ст. 137–147. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42909/17-Ganudel.pdf?sequence=1.укр.
- А. З. (29-12-2021). 29. 12. 2021: Oд народжіня науковця-лінґвісты ВАСИЛЯ ЛАТТЫ прошло 100 років. rusynacademy.sk. http://www.cms3.rusynacademy.sk/?29-12-2021-o%D0%B4-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%96%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F-%D0%BB%D1%96%D0%BD%D2%91%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8B-%D0%92%D0%90%D0%A1%D0%98%D0%9B%D0%AF-%D0%9B%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AB-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BB%D0%BE-100-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. [перевірено 29-12-2021].
- Федір Ковач: Латта Василь //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 196
- М. І. Мушинка (2016). Латта Василь Петрович. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=53427. [перевірено 2021-12-30].укр.