Перейти до вмісту

Вапняник

Матеріал з Вікіпедія
Вапняник як ставебный материал

Вапняник, — усаджена горнина, складена переважно з калциту з примѣшками.[1] Хемично е то калция карбонат CaCO3. Вапняник переважно бѣлый, свѣтлосѣрый, жовтавый; при векшом обсягу примѣшок може быти темносѣрый, чорный, бурый, червенкавый и зеленкавый. Вапняник — една з найросширенѣйшых усадженых горнин.[1]

Подля походжѣня вапняникы переважно биогенны, але суть и хемогенны, перекристализованы, тросковы и мѣшаной генезы.[1]

Процес зачинав ся тым, же морскы организмы формовали собѣ тверды мушелькы, жебы охранили свое тѣло. Тоты мушелькы по смерти организмох усѣдали ся на днѣ. Материал тых мушельок — кальция карбонат CaCO3, а з того суть збудованы и величезны кораловы рифы и цѣлы островы. Але в ходѣ геологичной истории плиты земной коры пересували ся, насували ся и творили горы, зато теперь вапняникы находиме и в глубинѣ континентох.[2]

Вапняник ся хоснуе на выробу вапна через процес выпальованя горнины в печах при теплотах 1000—1200°C. Резултатом е негашене вапно, хемично оксид калция, перед хоснованьом вапно гасять додаваючи воду, при чому ся вывольнять тепло:[3]

палѣня вапна
CaCO3+ тепло → CaO (негашене вапно) + CO2 (карбон диоксид)
гашѣня вапна
CaO + H2O → Ca(OH)2 (гашене вапно)+ тепло

Далше важне пряме выхоснованя горнины як ставебного материала. Як пороватый материал е атрактивный, а ку тому морозостойкый. Морозостойкость: 300–400 циклы. Як помочный материал хоснуе ся в металургии, хемичном, потравиновом, фармацевтичном промыслѣ.[1]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, 2013. Том 1. ISBN 966-7804-14-3
  • Кнунянц И.Л. (гл. ред.): Химический энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия. 1983. — 792 с.
  • Claudia Holgate: What is limestone. How is it formed.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Мала гірнича енциклопедія, с. 123.
  2. Claudia Holgate: What is limestone. How is it formed.
  3. Кнунянц И.Л., с. 208.