Валентина Терешкова

Матеріал з Вікіпедія
Валентина Терешкова
Валентина Владимировна Терешкова
ПсевдонімЧайка, Valentina

фото з року 1969
Чинность козмонавтка, политичка
  • депутат Державної Думи РФ (21 децембер 2011),
  • депутат Верховної ради СРСР (1966; 1989),
  • член Президії Верховної Ради СРСР (1974; 1989),
  • народний депутат СРСР (1989; 1991)
Сфера політік, козмонавтика
Горожанство СССР, Росія
Уроджѣня марца 6, 1937 (1937-03-06) (86 р.)
Большое Масленниково
Ошкола Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1969)[1]Edit this on Wikidata
Града кандидат технічних наук (1977)[1]
Праца Ярославський шинний завод, Красный Перекоп, Восток-6, Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Президія Верховної ради СРСР, Союз радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами, Ярославская областная дума, Державна дума Російської Федерації
Участь XXIV з'їзд КПРС, XXV з'їзд КПРС, XXVI з'їзд КПРС, XXVII з'їзд КПРС
Членство Центральний комітет КПРС,
депутат Державної Думи РФ,
Світова рада миру (1966),
Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання,
Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликання,
Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання
Партія
Манжелство Ніколаєв Андріян Григорович (3 новембер 1963; 1982),
Юлій Шапошников (4 юній 1999)
Діти (1)
Награды
Льотчик-космонавт СРСР (1963),
Герой Радянського Союзу (22 юній 1963),
Орден Карла Маркса (1963),
орден Жовтневої Революції (1971),
орден Трудового Червоного Прапора (1987),
орден Дружби народів,
орден Бернардо О'Хіггінса (1972),
Орден «Сонце Перу» (1974),
Honoris causa,
орден Олександра Невського (2013),
орден Леніна (1963),
орден Леніна (1981),
Орден Пошани (Російська Федерація) (10 юній 2003),
Орден Дружби (Російська Федерація) (12 апріль 2011),
Орден Георгія Димитрова (9 септембер 1963),
Хрест Грюнвальда 1-го ступеня (октовбер 1963),
Орден Клемента Готвальда (1963),
орден Сухе-Батора (май 1965),
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (6 марец 2007),
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (6 марец 1997),
медаль «За освоєння цілинних земель»,
медаль «Ветеран праці»,
Золота медаль ВДНГ,
Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»,
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»,
Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (2017),
заслужений майстер спорту СРСР (1963),
почесні громадяни Вітебська,
медаль «За бездоганну службу» III ступеня,
медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня,
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2022),
Орден Гагарина (16 юній 2023),[2]
Герой Соціалістичної праці ЧРСР (1963),
Герой Соціалістичної Праці Болгарії (1963),
Герой Праці (1963),
орден Тришакти Патта (1963),
орден «Зірка Республіки Індонезії» (1963),
орден Вольты (1964),
орден Прапора Угорської Народної Республіки (1965),
орден Культуры (1969),
Орден Зірки Йорданії (1969),
орден Заслуг,
Орден Нілу (1971),
орден Югославского флага (1972),
орден «За научные заслуги» (1973),
орден «Плайя Хірон» (1974),
Орден Аны Бетанкур (1974),
орден Звезды Эфиопии (1981),
орден князя Бранимира (2003),
Герой Труда Монгольской Народной Республики (1965),
Международный зал космической славы (1985),[3][4]
Медаль Столипіна П. А. II ступеня,
премия Правительства Российской Федерации имени Ю. А. Гагарина в области космической деятельности,
Почесна грамота Президента Російської Федерації,
благодарность Президента Российской Федерации,
Почесна грамота уряду Російської Федерації,
Благодарность Правительства Российской Федерации,
Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»,
Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії),
Знак отличия «За верность космосу»
 Валентина Терешкова на Вікіскладѣ
VIAF:2788147967352384200001; GND:119207710; LCCN:n94025495; FAST:336883; BNF:12890135m; NLKR/NLC:mzk2004175572;

Валентина Терешкова (рос. Валенти́на Влади́мировна Терешко́ва, *6. марец 1937, село Болшое Маслениково, Ярославска область, РСФСР, СССР) — козмонавтка, перва во свѣтѣ жена в той функции (1963), Геройка Совѣтского Союзу (1963), едина жена в росийском войску в шаржи генералмайор (1995)[5]

Походжѣня и штудии[едітовати | едітовати жрідло]

Походила з роботницкой родины: отець — тракториста, мати — роботниця в тестиловом промыслѣ. Мала о три рокы старшу сестру ай о три рокы молодшого брата. По закончѣню сѣмкласной основной школы в року 1953 наступила до роботы в текстиловом промыслѣ, як ей мати. Дале ся доучовала во вечерной школѣ, пак екстерно в промысловцѣ на майстра-технолога памутопрядѣня. Роботницку професию неодовго лишила, а од року 1960 была плаченов функционарьков в комсомолѣ, од року 1962 — членка КПСС.[6]

В року 1958 вступила до аероклубу, 21. мая 1959 уже первый раз скочила з [[парашут]ом, а по козмичном летѣ Гагарина (1961) ся приголошовала до Москвы, жебы ей взяли на козмичну програму. В децембрѣ 1961 была покликана до Москвы на дохторскый пересмотр.[7]

Козмичный лет[едітовати | едітовати жрідло]

В марцу 1962 была прията на козмичну службу в приправну групу, а разом и до войскового летунства, в децембрѣ того року перейшла испытом и зыскала званя козмонавткы и шаржу подпоручника. В групѣ з иншыма трьома козмонавтками зачала пряму приправу ку лету на козмичной лодѣ «Восток-6[ru]». 16. юна 1963 повышена на поручника и выштартовала яко едина выбрана до лету. Уже в току лету повышена на капитана. За три днѣ облетѣла Землю 48 разы и успѣшно пристала 19. юна 1963.[6]

Приготовлѣня на лет были так затайнены, же ани родины выбраных до програмы дѣвок не знали о том. Терешкова повѣла домашным, же ся готовить на парашутных курзах. О том, же полетѣла до козмосу, они ся дознали лем з телевизии, а ей мати ся за тото на ню довго сердила.[7]

Далшый живот[едітовати | едітовати жрідло]

Гагарин и Николаева-Терешкова з мужом
в групѣ козмонавтох, 1965

Терешкова уже вецей нигда не вылетѣла до козмосу. Была дале наставником в приготовцѣ новых козмонавтох аж до року 1997. Але главнѣ о ней было знати з ей чинности в штатных и партийных службах на высокых урядах, котрыма была звѣрена и репрезентативных путованях по цѣлому свѣтѣ. В року 1963 оддала ся за козмонавта Андриана Николаева и писала ся Николаева-Терешкова, мали дѣвку Елену (*1964). В року 1977 ся розышли.[7]

Официално ся розвели в року 1982, як Елена уже была повнолѣтна, а тогды ся Терешкова побрала зоз хирургом генералом Юлием Шапошниковым, з котрым жили до его смерти (1999).[8]

Од року 1997 пензионована з козмичной и военской службы, але на высокы сполоченскы функции выберана ай дале.[6]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]