Быстрый

Матеріал з Вікіпедія
Быстрый
Bistra
село
Держава Прапор Румунії Румунія
Жупа Марамуреш
Комуна Быстрый
Коордінаты 47°51′54″N 24°11′28″E / 47.86500°N 24.19111°E / 47.86500; 24.19111
Обывателїв 1017[1] (2011)
Часова зона EET (UTC+2)
 - лїтнїй час EEST (UTC+3)
ПСЧ 437045
Телефонный код +40 259
+40 359
SIRUTA 107289
Полога в Румунії
Полога в Румунії
Полога в Румунії

Быстрый (рум. Bistra) — село в жупі Марамуреш у Румунії, адміністративный центер комуны Быстрый.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Быстрый ся розміщат на высоті около 360-380 м н.м. в окруженю низкых гор (ок. 500-700 м н.м.). Через село тече ріка Вышава и єї приток Быстрый. Находит ся близко Мармарошськых Верьхув, селом проходит неозначеный турістичный путь до верьхув Полонинка и Щербан[2]. У близкости села мож найти булше природных печер[3]. Уд Сигота уддаленый на 31 км, має желізничну штацію. Присілкы Быстрого сут Дубрюкы, Заріка и Рункул[4].

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Быстрый ся споминат у 1411. годі як кмітськый присілок села Петровы. Вєдно з довколашными землями быв у властництві фамілії Долгаї. Масовоє гуцулськоє заселеня Быстрого ся удбыло в XVII-XVIII. столітю. Жидувська община села постала в половині XVIII. столітя и была знищена 1944. году[5].

Уд 1912. году Быстрый має статус окремого села в жупі Мараморош[6]. У 1920 удыйшов Румунії (у 1940-1944 быв пуд владов Мадярщины).

Май важными видами роботы в селі были земледілство, рубаня дерева, банясованя и желізничарство[7].

Култура[едітовати | едітовати жрідло]

У 1856. годі в селі поставлена деревляна церьков, розобрана по пожарови в 1992[8]. Нова мурована церьков поставлена в 1995. годі[9]. Перша школа в Быструм основана в меживоєнный час[10], нова ґімназія поставлена в 1970. годі[11].

У маю ся в селі удбыват вучарськый фестівал «Гуцулська міра»[12].

Быстрянськый говур удносит ся до гуцулського діалекта[13][14][15]. Жителі Быстрого носят назывку «бур’єни» (давно їх сохтовали їсти)[16].

Родакы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Дмитро Коренюк (1951), писатель и гуморіста, бывшый мер комуны и діректор школы, основатель музикално-танечного колектива «Веселі гуцулы», соорґанізатор фестіваля «Гуцулська міра»

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Populaţia stabilă pe judeţe, municipii, oraşe şi localităti componenete la RPL_2011. Institutul Național de Statistică. http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2014/01/rpl_2011_populatia-pe-categorii-de-localitati.xls. [перевірено 11. авґуста 2021]. 
  2. Localitatea Valea Vișeului – canton silvic Repedea. Parcul Natural Munții Maramureșului. https://www.muntiimaramuresului.ro/index.php/ro/2015-12-07-12-52-10/182-localitatea-valea-viseului-canton-silvic-repedea. [перевірено 11. авґуста 2021]. 
  3. Strategia de dezvoltare a comunei Bistra 2007-2013. Primăria Bistra. https://www.primariabistra.ro/wp/wp-content/uploads/2016/02/Strategia_Bistra_final_30_septembrie.pdf. [перевірено 14. авґуста 2021]. 
  4. Олекса Бевка. Літопис сіл Мараморощини : Книга 1 — Бухарест, 2011 С. 12.
  5. Бевка, с. 8-9, 18-19
  6. Бевка, с. 9
  7. Бевка, с. 12-13, 15-16
  8. Prezentare Locală. Primăria Bistra. https://www.primariabistra.ro/prezentare-locala. [перевірено 11. авґуста 2021]. 
  9. Preasfințitul Părinte Ieronim Sinaitul a slujit în Parohia Ucraineană Bistra. Basilica.ro. https://basilica.ro/preasfintitul-parinte-ieronim-sinaitul-a-slujit-in-parohia-ucraineana-bistra. [перевірено 12. авґуста 2021]. 
  10. Бевка, с. 25
  11. Școala Gimnazială Bistra. Didactic.ro. https://scoli.didactic.ro/scoala-cu-clasele-iviii-bistra. [перевірено 11. авґуста 2021]. 
  12. Фестиваль «Гуцульська міра». Radio România Internațional. https://www.rri.ro/uk_uk/Фестиваль_Гуцульська_міра-2638515. [перевірено 11. авґуста 2021]. 
  13. Іван Панькевич. Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей : Частина І. Звучня і морфологія — Прага, 1938 С. 343-344.
  14. Микола Павлюк, Іван Робчук. Українські говори Румунії — Едмонтон–Львів–Нью-Йорк–Торонто, 2003 С. 24.
  15. Приміры текстув з Быстрого мож найти в роботі Павлюк, Робчук, с. 164-181
  16. Бевка, с. 8